Головна Усі новини Оподаткування Загальні положення

Внутрішня політика щодо податкового навантаження: як правильно організувати?

Як правильно комунікувати з фіскальною службою, але водночас мінімізувати податкові ризики для підприємств?

Юридичний ресурс «Протокол»

Останні роки Україна знаходиться в особливо сутужному економічному та політичному середовищі, тож питання про економічну безпеку для бізнесу – є найактуальнішим питанням і для держави в цілому.

Тож розберемо, як правильно комунікувати з фіскальною службою, але й в одночас мінімізувати податкові ризики для підприємств.

Бізнес і ризик завжди ходять парою, навіть самі законодавці визначають, що підприємництво – це діяльність яка ведеться на власний ризик. Здійснюючи підприємницьку міссію, компанії майже з самого початку реєстрації підпадають під дію внутрішніх та зовнішніх загроз і це не надає мотивації керівникам досягати бажаних цілей. У системному бізнесі менеджмент прагне керувати всіма процессами і при правильному управлінні, бізнес націлен на ефективні рішення, які не ігнорують і не уникають фінансово-податкових ризиків, але вміло знижають до мінімального рівня.

В умовах податкового тиску бути економічно-стійким надзвичайно складно, особливо тоді, коли податкові ризики мають левову частку у підприємницькій діяльності і це безумно є критичним для репутації та стабільної роботи будь якої компанії. Тобто, з одного боку, підприємство може зазнати фінансових витрат у вигляді донарахувань податків, зборів, пені, штрафів за результатами податкових перевірок, а з іншого в повному обсязі кожноденне виживання в умовах жорсткої конкуренції, низької платоспроможності через фінансову кризу.

Розберемо більш детально відносини платників податків з податковими органами і чому фіскали вороже відносяться до тих, хто кує державний бюджет України. Під час перевірок розбіжності виникають через різне трактування податкового законодавства, яке і становиться податковим тягарем для підприємства, а в деяких випадках неправельне ведення податкової політики становиться причиною притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб і якщо вже відкрити кримінальне провадження з причин ухилення сплати податків, підприємство понесе і репутаційні ризики.

Для самозахисту, перед початком роботи чи в процессі співпраці підприємства перевіряють своїх контрагентів на благонадійність, але як показує практика і це не завжди спрацьовує, бо якщо в реєстрі судових рішень фігурує справа за якою донараховано податки або в реєстрі буде ухвала суду, яка виноситься в рамках досудового розслідування злочинів за ст. 205212 (фіктивне підприємництво та ухилення від сплати податків), що автоматично призведе до позапланових документальних перевірок в рамках кримінального провадження, підприємство буде вимушено призупенити діяльність та зупинити виконання умов договорів з партнерами. Тож навряд чи з такою діловою репутацією можливо утримати ділову репутацію.

Ефективне управління податковими ризиками це одна з умов успішного бізнесу. Щоб уникнути дестабілізації та створити дієву систему економічної безпеки, керівники повинні для себе визначити чіткий перелік потенційних ризиків та загроз, а також усвідомлювати можливі наслідки за податкові порушення у вигляді: штрафів, пені, санкцій, втрат через невиконання податкових актів, додаткові витрати у зв’язку із незаконною мінімізацією податкових платежів, посилене податкове навантаження чи, навіть, позбавлення волі.

Виділемо п’ять сфер податкового ризику:

  1. Якщо легальго нараховувати та сплачувати податки, ризиків для бізнесу майже не існує – підприємство сплачує встановлені податки, і якщо податкове навантаження сприяє розвитку бізнесу, то ще й прибуток отримують.
  2. При відповідально організованній податковій політиці, підприємство матиме мінімальні ризики, і у разу незначних порушень податкової дисципліні, нараховані будуть лише штрафні санкції та пеня.
  3. Сфера підвищенного ризику. У разі порушення договірної дисципліни, підприємство ризикує лише тим, що покриє витрати повязані з виконанням умов договору, після чого є ймовірність отримати прибуток меньше очікуваного.
  4. Зоною критичного ризику для бізнесу є втрата запланованого доходу від реалізації. Така ситуація виникає, у разі мінімізування податків за рахунок свідомого порушення Податкового кодексу.
  5. Ризик стати банкрутом, через сплату надмірно високих податкових санкцій – це неприпустимий ризик. Таким чином, у результаті неякісних управлінських рішень, заборгованність стає сумнівною, а вимоги кредиторів посилюються, тому можливе банкрутство стає реальним.

Наслідки таких управлінських рішень можуть стати катастрофічними для бізнесу та призвести до скорочення масштабів діяльності, втрати оборотних коштів, втрата ділової репутації та складний шлях відновлення роботи підприємства.

Правильно спрямована податкова політика на підприємстві є дійсно надійним механізмом захиту від податкових ризиків, а саме:

  1. Вибрати розумну систему оподаткування
  2. Запровадити постійний моніторинг та усунення податкових ризиків
  3. Скласти податковий календар, спланувати отримання доходу та сплату податків
  4. Оцінити державні пільги та можливість застосування
  5. На законних підставах шукати можливість відстврочення податкових платежів на максимально тривалий термін
  6. Постійний контроль над правильністю і своєчасним нарахуванням та сплатою податків у визначений термін
  7. Аналіз, контроль фінансової та облікової діяльності підприємства
  8. Визначення обгрунтованого податкового навантаження на підприємства

Для того щоб дати платникам податків можливість самостійної оцінки податкових ризиків, Міністерство фінансів України затвердило Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків. У цьому документі визначені критерії ризиків, на підставі яких платник податків потрапляє в план-графік податкової планової перевірки.

До плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати в бюджет податків і зборів. Нормативний акт розмежовує платників податків за ступенем ризиковості: високий, середній та незначний ризик.

Наведемо кілька прикладів таких ризиків для юридичних осіб.

Критерії високого ступеня ризику:

  • здійснення виплати доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі і т. д.) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах;
  • платник податків не подає податкову звітність протягом двох податкових (звітних) періодів;
  • здійснення операцій з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) є нижчою собівартості;
  • різниця між собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) і чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 10% собівартості реалізованої продукції;
  • сума інших операційних витрат, витрат на збут та адміністративних витрат перевищує собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Критерії середнього ступеня ризику:

  • декларування від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік;
  • нарахування та виплата доходів на користь фізичних осіб у вигляді заробітної плати або на підставі цивільно-правового договору, без перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску;
  • порушення встановлених термінів сплати єдиного внеску більш ніж на 365 днів;
  • наявність відносин з платниками податків на єдиному податку і які є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства, в сумі операцій понад 5 млн грн або більше 5% загальних обсягів поставок, але не менше 100 тис. грн;
  • нарахування та виплата доходів фізичній особі-підприємцю в сумі понад 5% загального обсягу доходу від будь-якої діяльності;
  • наявність негативних рішень комісії ДФС із зупинки реєстрації податкових накладних протягом 3 звітних періодів;
  • інші операційні витрати більше інших операційних доходів.

Критерії незначним ступенем ризику:

  • наявність у органів ДФС інформації про відсутність ліцензій у платників податків, які здійснюють діяльність, що підлягає ліцензуванню;
  • наявність зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій при відсутності обсягів реалізації товарів (послуг) через такий реєстратор розрахункових операцій;
  • суми за повернення товарів складають більше 5% суми загальних продажів, проведеної через реєстратори розрахункових операцій.

Одже, податкові ризики суттєво впливають на економічну безпеку підприємства, а тому потребують особливого контролю для успішного бізнесу. Сучасним компаніям необхідно навчитися прогнозувати, виявляти, оцінювати та оптимізувати податкову безпеку і застосовувати ефетивні інструменти щодо зменщення негативних наслідків.

Для підтримки високого рівня економічної безпеки, бізнесу потрібно побудувати ефективну систему податкового менеджменту із запровадженням грамотної податкової політики та високим рівнем податкової культури.

Такий підхід дасть можливість вчасно відреагувати на ризикові ситуації та забезпечити високій рівень фінансової стабільності, що підвищить інвестиційну привабливість підприємства.

Шаповалова А.В.,
студентка ІІ курсу юридичного факультету КНУ ім. Т. Шевченко,
помічник юриста  LLP «IMM» Лондон, Великобританія

Джерело
Протокол
Рубрика:
Оподаткування / Загальні положення
Теги:
Перевірки , ДФСУ

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?