Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять асоціації різних галузей економіки, проаналізували проєкт Закону про Державний бюджет на 2021 рік і супутній проєкт податкових змін №4101 та зазначають, що проєкти містять значну кількість ризиків, не покращують умови ведення бізнесу в Україні, збільшують податкове навантаження, не сприяють виходу з кризи та несуть загрози макроекономічній стабільності України.
Перш за все варто зазначити, що в умовах кризи, коли бізнес із великими складнощами відновлює свою роботу, неприпустимиме збільшення податкового навантаження. Це стосується підвищення мінімальної заробітної плати, закладене до проєкту бюджету (до 6000 грн та 6500 грн у 2021 році), що призведе до збільшення навантаження на малий та середній бізнес, створить ризики зростання тінізації економіки.
Також є неприпустимим повернення необхідності сплати ЄСВ для самозайнятих осіб та ФОП, які одночасно працюють як наймані працівники за трудовим договором та сплачують ЄСВ у розмірі не менше за мінімальний страховий внесок. Подвійна сплата ЄСВ суперечить суті цього внеску.
Другим значним недоліком проєкту Державного бюджету є передбачений дефіцит у 270 млрд грн (близько 6% ВВП). Цей показник необгрунтований та зависокий, створює суттєві ризики для економіки України. Він має бути скорочений до 3-4% від ВВП за рахунок скорочення видатків бюджету та додаткових надходжень від заходів із детінізації економіки.
Третім недоліком, на думку бізнесу, є те, що проєктом Державного бюджету та супутніми проєктами не передбачено інструментів залучення внутрішніх інвестицій та підтримки інвестиційних програм і експорту у цей складний кризовий час – зокрема, відсутні норми щодо запровадження податку на виведений капітал на заміну корупційного податку на прибуток, не передбачено необхідного фінансування Експортно-кредитного агентства тощо.
Представники українського бізнесу закликають народних депутатів врахувати надані пропозиції і суттєво доопрацювати проєкти Держбюджету на 2021 рік та проєкт щодо податкових №4101, привівши Бюджет до реалістичних показників та спрямувавши податкові зміни на розвиток, а не проїдання.
***
Читайте також: