Зарахування відсоткової позики від нерезидента до статутного капіталу: бухгалтерський та податковий облік

Коментар до ІПК ДПС від 02.10.2020 р. №4090/ІПК/99-00-05-05-02-06

Відповідно до ст. 18 Закону №2275 учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.

Додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка.

Не заперечують і податківці в коментованій ІПК можливість зарахування заборгованості кредитора за позикою та за нарахованими за нею відсотками як внесок до статутного капіталу такого суб’єкта господарювання.

Податкові різниці з податку на прибуток

Щодо операції з внесення майнових прав нерезидентом – позикодавцем до статутного капіталу резидента – позичальника та припинення кредиторської заборгованості, то ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування. Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування, зокрема:

Проте податківці у коментованій ІПК звернули увагу на різниці, передбачені п. 140.1-140.3 ПКУ. Зокрема, згідно з п. 140.2 ПКУ для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених в п. 140.1 ПКУ, що виникли за операціями з пов’язаними особами-нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами, над 50% суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

Водночас за п. 140.3 ПКУ проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5% від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ПКУ. Детальніше про ці податкові різниці податківці розповідали тут.

Але, що буде зі залишком нарахованих відсотків, на які було збільшено фінрезультат до оподаткування і які ще не потрапили у зменшення фінрезультату при їх зарахуванні в статутний капітал?

Податківці підходять фіскально та зазначають, що в такому випадку залишок сум процентів минулих періодів у розмірі 5%. платник податку на прибуток не має права враховувати в майбутніх звітних податкових періодах.

Податок на доходи нерезидента

На цю частину ІПК варто звернути увагу не лише платникам податку на прибуток, а й іншим позичальникам-резидентам.

Як передбачено пп. 141.4.2 ПКУ, резидент, який здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримує податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.4 – 141.4.6 та 141.4.11 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

При цьому податківці у коментованій консультації зарахування нарахованих відсотків у рахунок внеску до статутного капіталу також прирівнюють до виплати нерезиденту доходу. Отже, з суми таких відсотків резидент має утримати податок за рахунок нерезидента, а це означає що в рахунок збільшення статутного капіталу буде зарахована сума за вирахунком нерезидентського податку.

Водночас основна сума позики не є виплатою доходу нерезиденту, а тому з неї утримувати нерезидентський податок не потрібно.

ПДВ

Враховуючи п. 196.1.1 і 196.1.5 ПКУ, операція з внесення як резидентом, так і нерезидентом до статутного капіталу прав вимоги кредиторської заборгованості в обмін на корпоративні права (частки у статутному капіталі), яка здійснюється у межах чинного господарського і цивільного законодавства, не є об'єктом оподаткування ПДВ.

***

Читайте також:

• Отримали процентну позику від нерезидента: як обліковувати та коли оподатковувати?
• Отримали позику від нерезидента: коли виникають податкові різниці?
• Отримали від нерезидента кредит: як заповнити звіт про контрольовані операції?
• Збільшили статутний капітал через зарахування заборгованості за позикою: як обліковувати?
• Як оподатковувати виплату процентів нерезиденту: роз’яснює Мінфін