Списання податкових боргів без сплати додаткових податків: аналіз Закону №1072

Списання податкових боргів у сумі до 3060 грн включно – без заяви платника

Контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу. Оскільки ця норма набрала чинності з 10 грудня 2020 р., то і списання має бути, якщо не цією, то найближчою до цієї датою.

На такі списані суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, перебачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом №1071 (з 10.12.2020 р.) і до дати списання включно. Тобто борги за старими штрафам-пені списуються, а нові – не нараховуються.

Списання – це разова акція, але щодо боргу до 3060 грн встановлено і загальні норми. Податкова вимога на такі суми (до 180 НМДГ) не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються (зміни до п. 59.1 ПКУ). Право податкової застави щодо таких сум не застосовується (зміни до п. 89.2 ПКУ).

Що саме змінилося?

Раніше (згідно з попередньою редакцією п. 59.1 ПКУ) податківці не надсилали податкову вимогу на суми податкового боргу не більше 1020 грн. Але її потрібно було сплатити, бо податківці застосовували заходи, спрямовані на її погашення (зверталися до виконавчої служби). Зараз цю суму збільшено втричі та заходи для її стягнення не застосовуватимуться.

Проте, якщо податковий борг зросте до 3061 грн і більше, вмикається стандартний механізм стягнення податкового боргу, а строк давності, визначений п. 102.4 ПКУ для стягнення податкового боргу, розпочинається з дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує 3060 грн.

Оскільки ці зміни внесені у статті розділу ІІ ПКУ, вони діятимуть на постійній основі, в тому числі після закінчення карантину.

Відстрочення сплати податкового боргу фізосіб в сумі до 6800 грн діє до 29.12.2021 р.

Підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ доповнено новим пунктом 1-2, який передбачає вістрочення сплати податкового боргу для фізосіб. Це стосується всіх фізичних осіб, в тому числі ФОПів та тих, що ведуть незалежну професійну діяльність, а також всіх податків, з яких міг виникнути податковий борг.

Податковий борг платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6800 гривень, може бути відстрочений. Але це, знову ж таки, разова акція!

Сума податкового боргу, що обліковувалася за такими платниками податків станом на 1 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання відстрочення, може бути відстрочена до 29 грудня 2021 року.

Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.

У разі погашення повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше 29.12.2021 р., штрафні санкції і пеня на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) – коригуються до нульових показників.

У разі непогашення повної суми відстроченого податкового боргу до 29.12.2021 р., а також у разі її погашення після 29.12.2021 року, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ.

Врегулювання податкових боргів всіх платників податків

Підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ доповнено новими пунктами 2-3, 2-4 для врегулювання податкових боргів платників податків.

Для всіх платників податків передбачено списання штрафів та пені за таких умов:

• якщо податковий борг погашено у повному обсязі грошовими коштами протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом №1071 (до 10.06.2021 р.). Йдеться про суми податкового боргу без урахування штрафних санкцій, пені, але із урахуванням несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням податкового боргу (за наявності), що виник станом на 1 листопада 2020 року.
• в разі сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі.

У разі виконання цих двох умов штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, списуються відповідно до ст. 101 ПКУ, за заявою платника податків.

Ця норма стосується будь-якого податкового боргу незалежно від суми: якщо він буде сплачений до 10 червня 2021 року, при сумлінній сплаті поточних зобов’язань, пеня та штрафи не застосовуються.

Але ці положення не застосовуються щодо:

• великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним пп.  14.1.24 ПКУ;
• осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;
• осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
• банків, на які поширюються норми Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
• осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
• осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

З одноразової компенсації ЄСВ та списаних податкових боргів юрособи не будуть платити податок на прибуток

Підрозділ 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ ПКУ доповнено пунктом 54, яким звільнено від оподаткування податком на прибуток отриманої компенсації та списаних податкових боргів.

А саме фінрезультат до оподаткування з метою оподаткування зменшується на суму доходу у вигляді:

• отриманої одноразової компенсації суб’єктам господарювання відповідно до Закону №1071 та включеної до доходів звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ. Нагадаємо, що згідно з П(С)БО така компенсація включається до інших операційних доходів: Д-т 311 К-т 685, потім Д-т 685 К-т 719, що в подальшому збільшить фінрезультат Д-т 719 К-т 791;
• списаних штрафних санкцій і пені відповідно до пункту 2-3 та списаного податкового боргу відповідно до пункту 2-4 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (ми коментували ці моменти вище) та включених до доходів звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ. У бухобліку за П(С)БО такі суми відображаються записом Д-т 641, 642 К-т 717, що збільшує фінрезультат: Д-т 717 К-т 791.

Про те, хто отримає компенсацію ЄСВ, сплаченого за своїх працівників під час карантину, ми писали тут.

З одноразових допомог від держави та списання боргів з ЄСВ фізособи теж податків не сплачуватимуть

Нагадаємо, що нещодавно була прийнята програма з державної підтримки суб’єктів господарювання та їх працівників. Про види матеріальної допомоги, які можна буде отримати в межах цієї програми (за Законом №1071) ми писали тут.

Коментованим Законом №1072 додано пп. 15, 16, 17 до підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ, якими  звільняються від оподаткування ПДФО такі види матдопомоги, що отримують фізичні особи – платники ПДФО згідно зі Законом №1071:

• одноразова матеріальна допомога, що надається відповідно до ст. 2 Закону №1071 застрахованим особам у фіксованому розмірі 8000 гривень працівникам роботодавців, які мають певні КВЕДи. Застрахована особа – в розумінні Закону про ЄСВ, а матдопомога має надаватися за рахунок коштів державного бюджету. Кабмін вже підготував порядок надання такої допомоги, у якому передбачається, що фізособи будуть самостійно звертатися за наданням такої допомоги;
• одноразова матеріальна допомога роботодавцям за рахунок коштів державного бюджету відповідно до ст. 3 Закону №1071, яку вони потім виплачують працівникам. Розмір допомоги залежить від робочого часу працівника, який скорочено або заплановано скоротити, у тому числі через простій, та не може перевищувати 8000 гривень на одного працівника. Відповідно роботодавець як податковий агент не утримує ПДФО з такої допомоги;
• списані суми недоїмки з ЄСВ, а також суми пені та штрафів, нараховані на ці суми недоїмки, списані платнику ЄСВ відповідно до пункту 9-15 Закону про ЄСВ. Йдеться про сумнозвісні суми ЄСВ, нараховані «сплячим» ФОПам за період 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Про списання цих сум з ЄСВ читайте далі у наступних розділах;
• списані штрафні санкції і пеня за несвоєчасно сплачені суми податкових боргів, які списуються відповідно до нових норм п. 2-3 та 2-4 підрозділу 10 розділу XX ПКУ. Зокрема, не оподатковується ПДФО списаний податковий борг платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно). Таке списання здійснюється без застосування положень ст. 101 ПКУ (ознаки безнадійного податкового боргу). Докладніше ми це коментували вище.

Також передбачено звільнення цих доходів від оподаткування військовим збором (зміни до п. 1.10 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Також звільнено від нарахування ЄСВ виплати застрахованим особам у вигляді одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, а також ті, які здійснюються за рахунок одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання, що виплачуються за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону №1071. Це передбачено п.  9-17 розділі VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ.

Звільнення від оподаткування єдиним податком одноразової допомоги «єдинникам»

Новими пунктами 6 та 7 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ передбачено звільнення «єдинників» від єдиного податку з таких грошових надходжень на рахунок:

• сума коштів, яка надійшла як одноразова компенсація «єдинникам»-юрособам відповідно до ст. 4 Закону №1071;
• сума коштів, яка надійшла як одноразова матеріальна допомога застрахованим особам, що виплачується фізособі-«єдиннику» за рахунок коштів державного бюджету відповідно до ст. 2 Закону №1071. Відповідно ця сума не вноситься ФОП в Книгу обліку доходів/доходів і витрат.

Звільнення від єдиного податку та ЄСВ для ФОП – «єдинників» 1 групи

Серед усіх груп платників єдиного податку найбільше пощастило першій групі платників єдиного податку (умови перебування на цій групі визначено пп. 1 п. 291.4 ПКУ).

ФОП – платники єдиного податку першої групи звільняються від сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року (тобто за 6 місяців). При цьому ставки єдиного податку для першої групи платників єдиного податку, встановлені у порядку, визначеному п. 293.2 ПКУ, за ці місяці не застосовуються. Це передбачено п. 52-9 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Але в разі порушення такими платниками умов застосування першої групи платників єдиного податку звільнення не застосовується. На нашу думку, це означає, що наприклад, якщо ФОП 1 групи у першій половині 2021 року перевищить дозволений обсяг доходу для цієї групи, він повинен буде сплачувати єдиний податок за увесь зазначений пільговий період.

Такі самі наслідки будуть, якщо у ці місяці ФОП першої групи порушить інші умови – наприклад, здійснить негрошові розрахунки або надасть послуги «неправильним» клієнтам. Якщо це, приміром, станеться у травні 2021 року, то, вочевидь, доведеться сплатити єдиний податок за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року на загальних підставах.

ФОП першої групи платників ЄП звільнені від нарахування та сплати ЄСВ за себе за періоди:

• з 1 по 31 грудня 2020 року, 
• з 1 по 31 січня, 
• з 1 по 28 лютого, 
• з 1 по 31 березня, 
• з 1 по 30 квітня, 
• з 1 по 31 травня 2021 року. 

Водночас вони можуть і сплатити ЄСВ за ці місяці на добровільній основі, на загальних підставах з відображенням цих сум у звіті з ЄСВ за формою додатка 5.

Це передбачено підпунктом 9-10.1 пункту 9-10 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ.

При цьому страховий стаж при несплаті ЄСВ зберігається (новий пп. 14-5.1 п. 14-5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»). Періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.

Звільнення від сплати ЄСВ за себе деяких ФОП у грудні 2020 р.

На платників ЄСВ, на яких поширюється дія Закону №1071, положення абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 цього Закону про ЄСВ в частині сплати єдиного внеску за себе не застосовуються у грудні 2020 року. Зауважимо, що Закон №1071 передбачає соціальну підтримку у вигляді одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам та одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання.

Не сплачувати ЄСВ за себе за грудень 2020 р. за відсутності доходів можуть ті СГ, які мають право на отримання допомоги за Законом №1071.

Водночас такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату ЄСВ за період, зазначений в абзаці першому цього пункту, в розмірах, визначених цим Законом. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб цим Законом.

Це передбачено п.  9-16 розділі VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ.

Списання недоїмки з ЄСВ «сплячим» ФОПам та «незалежникам» за 2017 – 2020 рр.

Новою редакцією п.  9-15 розділі VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ зроблена ще одна спроба держави провести списання недоїмки з ЄСВ «сплячим» ФОПам за 2017 – 2020 рр.

Списання проводиться за заявою платника та у порядку, визначеному Законом про ЄСВ.

Списуються суми недоїмки з ЄСВ, несплачені станом на 1 грудня 2020 року, нараховані платникам ЄСВ – ФОП на загальній системі оподаткування та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 1 січня 2017 року по 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки. Обов’язкова умова – відсутність доходу (прибутку) від їх діяльності, що підлягає оподаткуваннюПДФО. За який саме період вимагається відсутність доходів, законотворці не уточнили, але вочевидь, слід розуміти, що це той самий період, за який списується недоїмка.

Заяву на списання недоїмки можуть подати ФОП на загальній системі оподаткування за одночасного виконання таких умов:

• станом на дату подання заяви про списання недоїмки вони є платниками ЄСВ або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками ЄСВ як ФОП на загальній системі оподаткування;
• до 1 березня 2021 року подали заяву про припинення ФОП держреєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП;
• подали до податкового органу звітність відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року по 1 грудня 2020 року. Тобто вся звітність з ЄСВ за всі роки має бути подана.

Заява про припинення ФОП та звітність з ЄСВ подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

Заяву на списання недоїмки можуть подати особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за одночасного виконання таких умов:

• станом на дату подання заяви про списання недоїмки вони є платниками ЄСВ або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками ЄСВ як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність;
• до 1 березня 2021 року подали до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску;
• подали до податкового органу звітність відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Тобто вся звітність з ЄСВ за всі роки має бути подана.

Заява про зняття з обліку та звітність з ЄСВ подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

Податковий орган протягом 15 робочих днів з дати отримання заяви про списання недоїмки проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, якщо:

1. платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року по 1 грудня 2020 року;
2. суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому Законом про ЄСВ. Це означає, що сплачені суми ЄСВ та санкцій не спишуть і не повернуть. У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону з ЄСВ за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ, за наведених умов не застосовуватимуться!