Узагальнююча податкова консультація щодо взяття на облік (реєстрації) нерезидентів у контролюючих органах і виконання нерезидентами обов’язків платників податку на прибуток в Україні була затверджена наказом Мінфіну від 19.05.2021 р. №277. У ній наведено загальні правила взяття на облік юросіб-нерезидентів в ДПС та надано відповідь на 6 основних питань.
Як юрособі-нерезиденту стати на облік в українській податковій?
Щодо 2021 року діють перехідні правила.
Відповідно до п. 60 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, нерезиденти (іноземні компанії, організації), які:
- здійснюють господарську діяльність на території України
- та/або які до набрання чинності цим Законом належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва,
- і станом на 1 січня 2021 року не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом 3-х місяців подати до органу ДПС документи для взяття їх на облік.
Порядок подання документів встановлено п. 64.5 ПКУ. Цей пункт прописано саме для юросіб-нерезидентів, які тільки збираються почати господарську діяльність в Україні. Проте стати на облік мають усі – і ті, хто тільки збирається, і ті, хто вже давно тут (проте на облік не встав).
Перелік документів містить заяву про взяття на облік і копії таких документів (з пред’явленням оригіналів):
- витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
- документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
- документа, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
- документа про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.
А як податківці дізнаються, що нерезидент мав стати на облік, а не зробив цього?
Це теж прописано в п. 64.5 ПКУ. В ньому зазначається, що у разі встановлення контролюючим органом за результатами податкового контролю ознак ведення нерезидентом господарської діяльності на території України без взяття на податковий облік нерезидента, контролюючим органом призначається перевірка такої діяльності. Втім, як зазначено в УПК №227, такі перевірки можуть бути призначені з 1 липня 2021 року.
Порядок проведення такої перевірки затверджено наказом Мінфіну від 15.12.2020 р. №774 (діє з 09.03.2021 р.). І він застосовується як до тих нерезидентів, які вже здійснювали господарську діяльність на території України і продовжують це робити зараз, так і до тих, хто почав це робити лише в 2021 році.
Якщо перевіркою встановлено ведення нерезидентом діяльності через відокремлені підрозділи, у тому числі постійне представництво в Україні без взяття на податковий облік, контролюючий орган складає акт перевірки, який надсилається нерезиденту в порядку, визначеному п. 86.13 ПКУ.
Увага! На підставі акта перевірки контролюючим органом може бути прийнято рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента та отримання заперечення до акта перевірки.
І що буде нерезиденту-порушнику? Буде штраф.
Відповідно до п. 117.4 ПКУ ведення нерезидентом (іноземною юридичною компанією, організацією) діяльності через відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво, без взяття на податковий облік у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на нерезидента в розмірі 100 000 гривень.
Крім того, відповідно до пп. 141.4.7 ПКУ суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. Тобто, крім штрафу, доведеться сплатити ще і податок на прибуток.
При цьому такий нерезидент буде нести відповідальність, визначену ПКУ, на рівні платника податку на прибуток, який здійснював господарські операції протягом звітного (податкового) періоду, але не подавав щодо них податкову звітність з податку на прибуток з нарахуванням податку для сплати до бюджету.
Аналогічні висновки містяться в узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення представництвами нерезидентів в Україні, яка затверджена наказом Мінфіну від 16.08.2019 р. №345.
Чи може бути таке, що діяльність в Україні нерезидент здійснює, а постійне представництво реєструвати не зобов’язаний?
Таке може бути. Проте і для таких нерезидентів правила контролю змінилися.
В УПК №227 зазначено: якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відокремлені підрозділи, і діяльність нерезидента в Україні (в тому числі та, що здійснюється через його відокремлені підрозділи) не має ознак господарської діяльності та не призводить до утворення постійного представництва, нерезидент все рівно має стати на облік в органах податкової служби. Щоправда, не як платник податку на прибуток.
До того ж самому нерезиденту і його підрозділам в Україні треба уважно стежити за власною діяльністю. Адже якщо вона раптом стане господарською (тобто матиме на меті отримання доходу), то відокремлений підрозділ перетвориться на постійне представництво. А сам нерезидент має зареєструватись платником податку на прибуток.
В обох випадках представництво (філія, відділення тощо) нерезидента, як його відокремлений підрозділ, залишається платником інших податків/обов’язкових платежів та/або податковим агентом (ми говоримо про ПДВ, акцизний податок, ПДФО, військовий збір, ЄСВ тощо).
Нерезидент має постійне представництво, яке вже стоїть на обліку: чи потрібні ще якісь дії?
В УПК №227 податківці роз’яснюють: якщо станом на 1 січня 2021 року нерезидент здійснював господарську діяльність в Україні через зареєстрований (акредитований або легалізований) відокремлений підрозділ, що вже знаходився на обліку в органах ДПС як платник податку на прибуток, такий нерезидент має подати заяву про взяття на облік як платник податку на прибуток та інші документи, зазначені у п. 64.5 ПКУ (їх перелік ми навели вище).
Звісно, що оскільки йдеться про юрособу, то надавати документи буде представник – уповноважена фізособа на підставі довіреності. В ній треба зазначити, що такий представник вповноважений виконувати функції щодо постановки на облік нерезидента, виконання інших прав і обов’язків, що покладаються на керівника платника податків відповідно до ПКУ.
Після взяття на облік нерезидента як платника податку на прибуток його постійне представництво знімається з обліку як платник податку на прибуток (знімається ознака платника податку на прибуток) контролюючими органами без подачі заяви представництвом про зняття з обліку. При цьому представництво нерезидента залишається платником інших податків/обов’язкових платежів та/або податковим агентом у випадках, передбачених ПКУ чи іншими законодавчими актами (ПДВ, акцизний податок, ПДФО, військовий збір, ЄСВ тощо). Тобто на обліку в ДПС таке представництво – залишається!
Аналогічні дії слід вчинити і тому нерезиденту, який веде підготовчу та допоміжну діяльність, що не утворює постійне представництво через зареєстрований (акредитований або легалізований) відокремлений підрозділ, який, тим не менш, знаходиться на обліку в контролюючих органах як платник податку на прибуток.
При цьому є лише одне уточнення: якщо раніше нерезидент вів господарську діяльність через підрозділ (який справедливо вважався постійним представництвом і перебував на обліку як платник податку на прибуток), а потім передумав, про це треба окремо повідомити податківців.
Відповідно до чинної редакції п. 5.8 розділу V Порядку №1588 такий нерезидент подає до відповідного контролюючого органу заяву за формою №1-ОПН. Саме на підставі такої заяви щодо всіх відокремлених підрозділів такого нерезидента, які в реєстрі платників податків – нерезидентів мають ознаку «постійне представництво», знімається така ознака!
Але зняття ознаки відбувається у разі виконання умов, визначених у п. 5.8 розділу V Порядку №1588, а саме: подання податкової звітності з податку на прибуток та перерахування у повному обсязі до бюджету податку на прибуток за даними таких декларацій.
Чи може відокремлений підрозділ нерезидента в Україні (представництво) сплачувати податок на прибуток за нерезидента?
Вся схема сплати податків в Україні (і не лише в ній) побудована таким чином, що обов’язок платити податки покладається на певну особу (платника). Звісно, він може делегувати виконання цього обов’язку, але інша (уповноважена) особа це якщо і буде виконувати, то від імені такого платника податків.
Наприклад, допомогти стати на облік вам може юрист або аудитор (за довіреністю), складати та подавати звітність, перераховувати податки може і приватний аудитор або навіть аудиторська компанія. Але робити все це вони будуть від вашого імені – платником податків залишаєтесь саме ви.
Чи потрібна така довіреність у відносинах між нерезидентом і його постійним представництвом? Адже сама назва підрозділу говорить про те, що він представляє інтереси нерезидента!
Як роз’яснюють податківці:
- нерезидент може наділити повноваженнями зі сплати податку на прибуток свій зареєстрований (акредитований або легалізований) відокремлений підрозділ (філію, відділення, представництво тощо). Відповідні повноваження і обов'язки можуть бути передбачені у положенні про відокремлений підрозділ, яке затверджується нерезидентом, або у довіреності на виконання тією або іншою особою представницьких функцій в Україні, засвідченої в установленому законодавством України порядку;
- представництво юрособи-нерезидента не є юридичною особою і не здійснює самостійно господарської діяльності, у всіх випадках воно діє від імені і за дорученням іноземного суб'єкта господарської діяльності, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію, і виконує свої функції згідно зі законодавством України;
- кошти, які знаходяться на рахунку представництва нерезидента в Україні, належать нерезиденту, отже є його власними коштами, представництво може сплачувати податок на прибуток за нерезидента за умови надання відповідних повноважень керівнику представництва як представнику нерезидента відповідно до довіреності.