Податківці у підкатегорії 129.04 ЗІР підкреслили, що відповідно до ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання або погасити податковий борг за рахунок будь-яких власних коштів.
Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.
Згідно з п. 37 розд. ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління НБУ від 29.07.2022 №163 (далі – Інструкція НБУ №163), платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити відповідні обов’язкові реквізити, зокрема, реквізит «Код платника».
Водночас п. 40 розд. ІІ Інструкція НБУ №163 передбачено, що платник має право ініціювати платіжну операцію за фактичного платника та/або на користь фактичного отримувача коштів шляхом надання платіжної інструкції надавачу платіжних послуг платника.
У такому випадку платіжна інструкція, крім обов’язкових реквізитів, визначених у пункті 37 розділу II Інструкції №163, повинна містити реквізит «Код фактичного платника».
Отже, платник податків під час сплати податків, зборів, інших платежів за іншого платника податків у випадках, передбачених ПКУ, заповнює податковий номер платника податків, грошові зобов’язання та/або податковий борг якого погашається, у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції.
Реквізити «Код платника»/«Код фактичного платника», які підлягають обов’язковому заповненню у платіжній інструкції, використовуються органом ДПС для ідентифікації платника/фактичного платника.
