NV.Бізнес розповідає, що про це заявив Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у новому випуску подкасту «Бюджетні розмови» з Головою Центру досліджень фіскальної політики Віктором Мазярчуком.
«Великий бізнес свого часу пролобіював собі в Податковому кодексі малесенькі норми, які начебто ніхто не помічав, але які насправді коштували мільярди. Ми знесли більшість "шкурнячків" і вичистили все те, що роками туди вписувалося», – наголосив Гетмацев.
Гетманцев зазначив, що законопроєкт №5600 – це збірник певних норм, які стосувалися різних галузей і різних інтересів.
«Наприклад, давайте візьмемо пільгу на курятину. Прекрасна пільга, яка надавала можливість виробникам курятини сплачувати податок за 4 групою єдиного податку. Тобто птахофабрика мала сплачувати податок на прибуток, зважаючи на площу під птахофабрикою. Безглуздість. А чому так не може зробити, наприклад, металургія? Чи легка промисловість? Але в них була така можливість, і така можливість була роками, при тому, що відоме підприємство цієї галузі отримувало роками дотації, які дали можливість розвинути цей бізнес до світових масштабів. Але при цьому податків сплачували як єдиний податок 4-ї групи. Як, скажімо, фермер, який обробляє поля з пшеницею. І цю правку було складно знести, бо виступали проти, вносили пропозиції», – наголосив Гетманцев.
Він також додав, що законопроєкт передбачав і суттєве збільшення екологічного податку, проти чого виступали металурги. Крім цього, переглядалися рента на руду.
«Напевне, це той законопроєкт, який зміг різними такими змінами об'єднати проти себе великий капітал, який не міг зрозуміти, а як же далі жити без наших солодких звичних "шкурнячків", які вони свого часу провели до Податкового кодексу і переважну більшість яких ми за 5 років просто знесли», – наголосив Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
Гетманцев зауважив, що ухиляння від сплати податків – це особливість українського законодавства, яка існувала завжди. І якщо середній бізнес вдавався до схем з ФОПами, з єдиним податком, то великий і надвеликий бізнес мали можливість пролобіювати собі в Податковому кодексі «якісь малесенькі норми, які начебто ніхто не помічав, але які насправді коштували мільярди».
«І власне пролобіювавши ці норми, не сплачувати податки легально взагалі. Один із таких великих напрямів нашої діяльності з першого дня роботи якраз полягав в тому, щоби прибрати все те, що було. Однією з останніх змін, яку не прийняли, – ми не продовжили цю пільгу, це була пільга, така знаєте притча во язицех – сплата податків за нульовою ставкою ПДВ для підприємств, створених організаціями осіб з інвалідністю. Тобто абсолютно всі в країні знають, що це схема. Це декілька сімей, які монополізували захист осіб з інвалідністю, створювали ці компанії, продавали ці компанії, де начебто працювали особи з інвалідністю, ділкам, що отримували незаконне відшкодування ПДВ за рахунок цієї пільги. І вона існувала доволі довго. Достатньо великий супротив треба було подолати, аби не продовжити дію цієї пільги. Вона злетіла вже власне з 1 січня. Це один з прикладів. І таких прикладів, повірте, було дуже-дуже багато», – розповів Гетманцев.
Відповідаючи на запитання, яку суму вдалося залучити до бюджету після внесення відповідних змін до податкового законодавства і позбавлення бізнесу такого непрофільного, економічно несправедливого оподаткування, народний депутат наголосив, що йдеться про мільярди гривень.
«Одним із перших законопроєктів, який прийняв наш Комітет, – ми зрівняли ставки ТВЕНів (тютюнові вироби для електричного нагрівання) і сигарет з фільтром. Різниця в ставках була 320%, на хвилинку. Вартість того, що ми зробили, – 30 мільярдів для бюджету за цей період, коли вона діє. Це така лобістська штука була, і ми її прибрали, – підкреслив парламентар. – Ми вичистили все те, що роками там вписувалося, через кому десь, через якісь моменти. І рівність оподаткування, мені здається, що ми більш-менш забезпечили».