Коментар до індивідуальної податкової консультації ДФСУ від 16.08.2017 р. №1627/6/99-99-15-03-03-15/ІПК
Податківці роз'яснюють наступне.
Суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим пп. 14.1.212 ПКУ, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до пп. 212.1.15 ПКУ є платником акцизного податку.
Під реалізацією пального для цілей розділу VI ПКУ розуміються будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (абзац другий пп. 14.1.212 ПКУ).
Операції з видачі (купівлі-продажу) смарт-карток та/або талонів на пальне не є операціями з реалізації пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 ПКУ.
Отже, у разі, якщо постачальником здійснюються лише операції з видачі (купівлі-продажу) смарт-карток та/або талонів на пальне, за якими пальне отримується в пунктах реалізації, що належать іншим суб’єктам господарювання, то у такого постачальника не виникає обов’язку щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального.
Оскільки у даному випадку постачальник після видачі (продажу) смарт-карток та/або талонів на пальне покупцю, через певний період часу, здійснює фізичний відпуск пального покупцю через власні АЗС за отриманими у нього талонами, то при здійсненні таких операцій постачальник є особою, що реалізує пальне, а отже підлягає реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального та зобов’язаний скласти акцизні накладні на обсяги реалізації (передачі, відпуску, відвантаження) і зареєструвати їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних згідно з п. 231.1 ПКУ.
Про це ДФСУ зазначала у листі від 10.02.2017 р. №2739/6/99-99-15-03-02-15.
А у коментованому листі податківці уточнюють: реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Отже, не пізніше ніж за три робочі дні до фактичної реалізації пального (а не талонів на нього) продавець має зареєструватися як платник акцизного податку.
І ще одне - при перевірках податківці спиратимуться не на пояснення субєкта господарювання, а на факти, зафіксовані первинними документами.
Наприклад, у запиті на консультацію, наведену у коментованому листі, підприємство стверджувало, що здійснює операції з видачі (купівлі-продажу) карток та/або талонів на пальне, за якими пальне отримується в пунктах реалізації, що належать іншим суб’єктам господарювання. І зазначало, що як суб’єкт господарювання не здійснює операції з фізичного отримання, відпуску та транспортування пального, не має при цьому власних автозаправних станцій, місць зберігання пального та інших об’єктів, а реалізує тільки картки та/або талони на пальне.
А податківці, після аналізу копій первинних документів, наданих разом із запитом, дійшли до іншого висновку.
Відповідно положень договорів підприємство придбає для особистого виробничого споживання і передає на зберігання постачальнику пальне у відповідному асортименті та кількості, а постачальник повертає підприємству зі зберігання пальне на підставі та в обмін на картку на пальне та щомісячно складає та надає зведену видаткову накладну та/або зведений акт приймання передачі такого пального.
Згідно договору купівлі-продажу підприємство зобов’язується передати покупцю картки та/або талони на пальне.
При цьому, відповідно до видаткової накладної підприємство само стає постачальником і передає покупцю пальне у визначеному асортименті, кількості та ціні а також отримує оплату за паливо.
Таким чином, за результатами вивчення первинних документів встановлено, що підприємство здійснило продаж та передачу покупцю не карток та/або талонів на пальне, а палива! А це означає, що такому підприємству потрібно було зареєструватися платником акцизного податку, перш, ніж почати торгівлю пальним.