Коментар до індивідуальної консультації ДФСУ від 13.07.2018 р. №3087/6/99-99-15-03-03-15/ІПК
Який порядок списання тютюнової сировини з балансу підприємства? Які податкові наслідки при списанні зіпсованої сировини з балансу підприємства?
На жаль, податківці зазначили, що питання списання з балансу таких зіпсованих товарів належить до компетенції Мінфіну. Тому наведемо наше роз’яснення щодо цього питання.
При списанні підакцизної продукції необхідно зважати на норми природного убутку. Однак, якщо на алкогольну продукцію норми природного убутку встановлені (наказ Мінторгу СРСР №88), то для тютюнових виробів вони не встановлені.
У бухобліку на вартість списаних товарів здійснюється запис ДТ 947 Кт 282. Відповідно сума списаних підакцизних товарів потрапить до витрат підприємства. При цьому при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток ПКУ не передбачено податкових різниць при списанні підакцизних товарів (ані у межах природного убутку, ані поза цими межами).
А от щодо ПДВ, то списання підакцизних товарів чи продукції (як і списання звичайних товарів) понад норм природного убутку розглядається податківцями як негосподарське використання такої продукції. Таким чином, власник списаних товарів має визначити ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ.
Чи виникає у платника податків обов’язок сплати акцизного податку з тютюнової сировини та тютюнових відходів, які були придбані до 01.01.2015 р. при нульовій ставці акцизного податку і є не придатні для виробництва та підлягають утилізації?
Відповідно до п. 216.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції).
При цьому податківці роз’яснили, що податкове зобов’язання щодо такого втраченого підакцизного товару не нараховується лише за умови надання підтверджуючих документів щодо втрати та внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин.
Таким чином, у разі втрати товару з інших підстав податкові зобов’язання нараховуються.
Чи необхідно проводити експертизу тютюнової сировини та тютюнових відходів на підтвердження того, що дана сировина є не придатна до використання у виробництві тютюнових виробів? Якою експертною установою здійснюється експертиза на підтвердження того, що тютюнова сировина є зіпсована або неякісна, та який вид експертизи?
У коментованій ІПК податківці роз’яснили, що загальні вимоги до здійснення переробки, утилізації, знищення або подальшого використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції визначено постановою КМУ від 24.01.2001 р. №50 та Законом №1393.
Згідно зі ст. 5 Закону №1393 вилучення неякісної та небезпечної продукції з обігу здійснюється власником цієї продукції за його рішенням або за рішенням спеціально уповноважених органів виконавчої влади відповідно до їхніх повноважень. При цьому при визнанні такої продукції не придатною для використання за рішенням власника такої продукції отримувати документальне підтвердження такої непридатності не потрібно.
Також у консультації було повідомлено, що ДФС може провадити дослідження і експертну діяльність у податковій та митній сферах, зокрема, через спеціалізовану лабораторію з питань експертизи та досліджень ДФС.
Окрім цього, Законом №671 передбачено, що Торгово-промислова палата має право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.
Отже, суб’єкт господарювання може за власним бажанням звернутись до Торгово-промислової палати для проведення експертизи придатності продукції до подальшого використання (переробки).
А що як повернені покупцем тютюнові вироби все ж таки вдасться використати у госпдіяльності – продати іншому покупцю? Податківці відповіли і на це.
Чи дораховується акциз при реалізації повернутого товару (тютюнових виробів), якщо на момент реалізації ставки акцизу збільшились?
Відповідно до пп. 213.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції).
Водночас у разі повного або часткового повернення покупцем підакцизних товарів (продукції), вироблених (виготовлених) на митній території України, продавцю для усунення недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків, платник податку - продавець проводить коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку у звітному періоді, у якому відбулося таке повернення (п. 217.5 ПКУ).
При цьому у коментованому листі податківці зазначають, що доплата акцизного податку на суму різниць ставок (у разі їх зміни) при повторній реалізації підприємством повернутої якісної підакцизної продукції, з якої було сплачено акцизний податок при першій її реалізації (відвантаженні), чинними нормами ПКУ не передбачена.
Таким чином, порядок дії платника акцизного податку буде залежати від причини повернення такого підакцизного товару:
- якщо підакцизна продукція повертається для усунення недоліків або його знищення чи переробки (в зв’язку з неможливістю усунення недоліків), то платник податку повинен відкоригувати раніше нараховані зобов’язання з акцизного податку. При подальшій реалізації таких товарів (після виправлення недоліків) застосовуються ставки акцизного податку, які діють саме на дату такої повторної реалізації;
- якщо підакцизний товар повертається з інших причин, то коригування раніше нарахованого акцизного зобов’язання не проводиться, але й при подальшій реалізації такого товару акцизні зобов’язання не нараховуються (в тому числі і на різницю від зміни ставки акцизного податку).