Важливі теми
Мої новини
  • Посилання скопійовано

Як відправити у відрядження того, хто працює дистанційно або вдома: зміни до Інструкції №59

В Інструкції №59, яка регулює відрядження бюджетників, зʼявляться окремі правила направлення у відрядження дистанційних та надомних працівників. Ними зможуть скористатися й інші роботодавці (не бюджетники)

Важливо31.07.20251 504
  • Посилання скопійовано
Як відправити у відрядження того, хто працює дистанційно або вдома: зміни до Інструкції №59

Мінфін своїм Наказом від 16.07.2025 №355 вніс зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон.

Нагадаємо, що ця Інструкція поширюється тільки на працівників бюджетної сфери. Але не бюджетники можуть брати її за основу для власних правил спрямування працівників у відрядження.

Як оформити відрядження документально?

Читайте про це в нашій аналітиці.

Зразок наказу про відрядження ви можете знайти тут.

А про правила складання авансового звіту після відрядження, читайте в нашій статті.

У розділі ІІ щодо порядку відрядження в межах України та ІІІ щодо порядку відрядження за кордон зʼявляться окремі правила направлення у відрядження дистанційних та надомних працівників.

У разі направлення у службове відрядження працівника, який виконує роботу дистанційно, у тому числі при його відрядженні до місцезнаходження роботодавця, пункт відправлення працівника у відрядження та пункт, до якого працівник повертається з відрядження, встановлюються роботодавцем за погодженням із працівником під час узгодження маршруту поїздки та зазначаються в наказі (розпорядженні) про відрядження. 

При цьому в Інструкції зазначається: у такому разі працівник, який виконує роботу дистанційно, зобов'язаний повідомити роботодавця про своє місцезнаходження будь-яким зручним способом, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Це виглядає дивно, якщо не знати норму ст. 60-2 КЗпП: 

Дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Власне, нова норма Інструкції №59 не запроваджує щось нове, а лише повторює іншу норму тієї ж ст. 60-2 КЗпП: 

У разі необхідності направлення працівника, який виконує роботу дистанційно, у службове відрядження працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про своє місцезнаходження будь-яким зручним способом, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Адже для відрядження місце, звідки стартує працівник і куди він повертається, визначає сам період службової поїздки. І в цьому випадку такі місця можуть бути різними і  визначаються за домовленістю між працівником та роботодавцем (на відміну від інших ситуацій, в яких таке місце є стабільним і відомо задовго до відрядження). 

 

А що ж із відрядженням для надомників? 

Згідно зі ст. 60-1 КЗпП надомна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях. У разі запровадження надомної роботи робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. 

Тобто, в цьому випадку проблем із визначенням маршруту службової поїздки не виникне - працівник стартує з дому і повертається до дому. Адреса місця роботи працівника роботодавцю має бути добре відома. 

Особливості направлення працівника, який виконує роботу дистанційно, а також працівника, який виконує надомну роботу, у службове відрядження встановлюються трудовим договором про дистанційну / надомну роботу.

Наказ №355 набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Але станом на написання новини його ще офіційно не оприлюднено.

***

Читайте також:

Автор: Русанова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!Спробувати

Усі новини рубрики «Трудові відносини»

Більше новин

Головне

Усі головні

Головне за тиждень

від редакції «Дебет-Кредит»

Останні консультації

  • Пільга з ПДВ для БПЛА: чи діє по всьому ланцюгу постачання?

    Підприємство, що є виробником БПЛА, закуповує комплектуючі (корпуси, акумулятори, пульти тощо) у постачальника-резидента, платника ПДВ. Готові БПЛА постачаються військовій частині. Чи поширюється пільга з ПДВ, встановлена пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, на операцію з постачання комплектуючих від першого постачальника до виробника, якщо кінцевим споживачем є військова частина, і це зазначено в договорі?

  • Транзитне відвантаження: оформлення ТТН покупцем на складі постачальника

    Підприємство купує товар у заводу-виробника та продає його іншому суб'єкту господарювання (кінцевому покупцю). Чи можливо та який порядок документального оформлення товарно-транспортної накладної у випадку, коли кінцевий покупець забирає товар власним транспортом безпосередньо зі складу заводу-виробника, минаючи склад підприємства?

  • Нюанси подання уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за останній звітний період року

    Якщо було подано уточнюючі розрахунки за попередні звітні періоди, які вплинули на розрахунок частки використання товарів/послуг в неоподатковуваних операціях, уточнюючий розрахунок до декларації за останній звітний період року (грудень) подавати не потрібно

  • Дисконтування дебіторської заборгованості з умовним строком погашення

    Підприємство уклало довгостроковий договір (на 2025-2027 роки), в якому строки двох платежів не мають фіксованої дати, а прив'язані до настання певних подій ("Після підписання акта", "Після отримання всіх первинних документів"). Очікується, що ці платежі відбудуться пізніше, ніж через 12 місяців, що класифікує дебіторську заборгованість як довгострокову. Виникає питання щодо обов'язковості дисконтування такої заборгованості, методів визначення строку погашення та його належного документального оформлення

  • Нецільова матеріальна допомога працівника: що з оподаткуванням?

    Колективне підприємство надає нецільову матеріальну допомогу раз на рік кожному працівнику (не всім працівникам в один день, а окремо - датою отримання заяви з проханням на допомогу у зв'язку з скрутним становищем тощо). Згідно з колективним договором, сума допомоги становить 4240 грн у 2025 р. Чи може підприємство надати допомогу у більшому розмірі, ніж 4240 грн. Якщо так, то оподаткування таке: 4240 грн виплачується без податків, різниця перебільшення грн оподатковується ПДФО, ВЗ та без ЄСВ? Якщо допомогу раз на рік отримує (хоч в різні дати) кожен працівник, чи не буде податкова вважати, що це дорівнює до зарплатні та намагати оподатковувати на повну суму матдопомоги?

Усі консультації

Семінари для бухгалтерів

Усі семінари

Перевір свого контрагента:

сервіс надано OpenDataBot