Як детінізувати роздрібну торгівлю та мінімізувати контрабанду в Україні? Такою була тема конференції, організованої Українською Радою Бізнесу за підтримки Національної організації роздрібної торгівлі (НОРТ). Захід відбувся 9 грудня в Києві за участі голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, представників ДПС та ДМС, керівників провідних бізнес-асоціацій, експертних та аналітичних організацій.
У 2022 році спостерігаються негативні тенденції в ситуації з тіньовим ринком підакцизної продукції – відзначали учасники конференції. По окремих групах товарів відбулося значне зростання неформального сектору. Зокрема, рекордне збільшення продемонструвала тютюнова галузь: «тінь» зросла до найбільших показників за всі часи незалежної України – до 22%. Обсяги «тіні» в алкогольній продукції приблизно на рівні минулого року – оцінюються фахівцями у 10 млрд гривень втрат держбюджету на рік.
Найбільш поширеними способами ухиляння від сплати податків при роздрібній торгівлі на цей час є:
– повністю нелегальна (“чорна”) торгівля, коли товари реалізуються без сплати будь яких податків та без оформлення будь яких документів. Така схема масово використовується при реалізації тютюнових виробів;
– торгівля у магазинах, кіосках тощо, які мають необхідні реєстраційні документи (ТОВ, ФОП), проте через систему реєстрації розрахункових операцій реалізується лише частина товарів, інша частина – реалізується без фіскальних чеків або з видачею псевдофіскального чеку. Така схема масово використовується при реалізації алкоголю, тютюнових виробів, продукції нафтогазового сектору;
– дистанційна торгівля через мережу інтернет без реєстрації операцій через РРО і без відображення реальних обсягів продажів у деклараціях (ТОВ, ФОП). Така схема масово використовується при реалізації алкогольної продукції.
Із доповіддю з цієї теми виступив Андрій Саварець, експерт із правових питань аналітичного центру CASE-Ukraine. Андрій надав оцінки тіньового сектору по трьох групах підакцизних товарів та запропонував шляхи по мінімізації контрабанди та тіньової торгівлі, зокрема необхідно реалізувати:
- Розробка та затвердження комплексної Стратегії у сфері протидії незаконному ввезенню, виробництву та обігу підакцизних товарів на період 2023-2025 рр. та План заходів щодо її реалізації;
- Організація обміну оперативною інформацією з митними адміністраціями суміжних держав та взаємодію України з OLAF (Європейське бюро боротьби з шахрайством).
- Імплементація ключових євродиректив, інших міжнародних документів;
- Посилення інституційної спроможності контролюючих та правоохоронних органів, налагодження їх ефективної взаємодії, зокрема Бюро економічної безпеки України;
- Національна акцизна політика повинна стати більш поміркованою та прогнозованою – запровадження розмірів ставок акцизного податку в залежності від ступеня ризику для здоров’я у відповідності з практикою країн-членів ЄС.
- Запровадження відповідальності не оформленим торговцям, прирівнявши їх до підприємців;
- Запровадження акцизу на вироби з тютюну у дьюті-фрі, залишивши для дьюті-фрі лише пільгу з ПДВ;
- Створення веб-інтерфейсу або дашборду для забезпечення можливості моніторингу контрольних показників щодо оцінювання рівня «тінізації» ринку окремих підакцизних товарів.
- Посилення інституційної спроможності митної служби, забезпечення технічними засобами митного контролю, підвищення ефективності оперативних працівників у пунктах пропуску та використання кінологічних команд.
Учасники конференції звернули увагу на те, що показники зростання ринку нелегальної торгівлі практично збігаються із графіками збільшення акцизних податків.
Представник експертної платформи Globsec Марчін Заборовські (Marcin Zaborowski) відзначив: у будь-якій країні, де значно збільшують акцизні податки – зростає рівень незаконної торгівлі, що сталося і в Україні. Експерти платформи розробили 10 рекомендацій для уряду, які допоможуть вирішити цю проблему (з ними можна ознайомитися на порталі Globsec). Серед основних рекомендацій: створення багатофункціонального органу, який координуватиме дії податкової, митниці, поліції тощо; посилення транскордонного співробітництва; створення бази даних щодо нелегальної торгівлі.
«Потенціал нелегального ринку продажів тютюнових виробів для бюджету – 20 млрд гривень. В загальному обсязі нелегального ринку 56% становить продукція, яка маркована як Duty Free, але залишається в Україні, 36% – підробна продукція, в тому числі маркована міжнародними брендами, і 8 % – контрабанда з Білорусі, Молдови тощо», – розповіла Наталія Фесюн, генеральний директор асоціації «Укртютюн».
Керівниця асоціації передала Данилу Гетманцеву листа з пропозиціями для покращення ситуації.
Ганна Стрикун, представниця Національної організації роздрібної торгівлі (НОРТ), продемонструвала присутнім фотографії нелегальних торгових точок, що наразі працюють без перешкод.
«Ми втрачаємо легальний роздрібний ринок торгівлі тютюновими виробами – нелегальний же процвітає і не сплачує податків в бюджет, – наголосила представниця НОРТ. – Важливо було сьогодні почути, що податкова служба розпочала координацію дій із Національною поліцією, бо раніше пошук тіньових продажів відбувався лише у легальних продавців, а шукати незаконну продукцію треба саме в нелегальних торгових точках. Та на жаль, податкова не має повноважень на їх перевірку. Тож по всій країні бачимо купу кіосків та розкладок, де продаються нелегальні тютюнові вироби. Маємо надію, що співробітництво податкової та поліції незабаром принесе помітні результати для покращення ситуації».
Сергій Заболев, власник ТОВ Хука Фемелі, презентував інформацію про обсяги та причини того, що на ринку України 92% тютюну для кальяну є контрабандою. Він запропонував на законодавчому рівні внести зміни щодо бази оподаткування та ціни оптової ліцензії: «Ці дві дії на 80% унеможливлять (тобто зроблять невигідним) контрабандне ввезення тютюну для кальяну та автоматично збільшать податки до бюджету».
Мирослав Лаба, фахівець Економічної експертної платформи, запропонував зробити оцінку ефективності боротьби з нелегальною торгівлею підакцизними товарами через показники збільшення виторгів у легальних точках продажу: «Ці дані можна знайти, треба тільки зробити їх публічними у розрізі регіонів, щоб експерти могли їх аналізувати на постійній основі».
На проблеми роботи з РРО під час довготривалого відключення електроенергії звернула увагу керівниця GR-напрямку Асоціації рітейлерів України Наталія Петрівська. Данило Гетманцев запропонував розглянути можливість на час воєнного стану подовжити термін передачі інформації з РРО на сервер податкової служби.
Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, коментуючи пропозиції аналітичних центрів та бізнес асоціацій зазначив, що боротьба із контрабандою, тіньовою торгівлею – це надважливе завдання зараз, адже всі податкові надходження в Україні – зараз ідуть на армію, на оборону країни. Голова Комітету закликав надіслати йому всі пропозиції, спрямовані на мінімізацію контрабанди, порушень митних правил та мінімізацію тіньової торгівлі підакцизної продукцією – вони будуть розглянуті якнайшвидше.
За підсумками дискусії учасники дійшли спільної думки по всіх обговорених питаннях та домовились реалізувати обговорені ініціативи ближчим часом.