Термін «розміщення відходів» визначено у статті 1 Закону України «Про відходи», як зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах.
«Розміщення відходів» включає такі визначені операції з переліку операцій з видалення відходів, визначених Базельською конвенцією про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням та постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 р. №1120 «Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів»: D1, D2, D3, D4, D5, D6, D7, D12, а саме:
D1 Поховання в землі чи скидання на землю (наприклад на звалище тощо)
D2 Обробка ґрунтом (наприклад біохімічний розклад рідких чи мулових відходів у ґрунті тощо)
D3 Закачування на глибину (наприклад вприскування відходів відповідної консистенції у свердловини, соляні куполи чи природні резервуари тощо)
D4 Скидання у поверхневі водойми (наприклад скидання рідких або мулових відходів у котловани, ставки чи відстійні басейни тощо)
D5 Скидання на спеціально обладнані звалища (наприклад скидання в окремі відсіки з прокладкою і поверхневим покриттям, які ізолюють їх один від одного і навколишнього середовища, тощо)
D6 Скидання у водойми, крім морів/океанів
D7 Скидання у моря/океани, в тому числі поховання на морському дні
D12 Постійне зберігання (наприклад у спеціальних контейнерах у шахті тощо)
Таким чином, до розміщення відходів віднесено захоронення відходів (операції D1-D7) та зберігання відходів (операція D12, яка означає постійне (остаточне) зберігання відходів, а не тимчасове).