Податковим кодексом запроваджено новий місцевий податок, а саме: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі — податок на нерухоме майно). Зазначений податок буде запроваджено з 1 липня 2012 року.
До платників податку на нерухоме майно належать власники об’єктів житлової нерухомості — фізособи, а також юрособи, які створені, зареєстровані та проводять діяльність відповідно до законодавства України. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості, а саме: будівлі, віднесені згідно з нормативно-правовими актами до житлового фонду, дачні та садові будинки.
Базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості За наявності у платника податку кількох таких об’єктів така база визначається окремо за кожним із них.
База обкладення податком на нерухоме майно для фізосіб розраховується органами ДПС на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами держреєстрації прав на нерухоме майно.
Пільги щодо сплати податку на нерухоме майно у ПКУ передбачаються у вигляді зменшення бази оподаткування об’єктів житлової нерухомості та повного або часткового звільнення від сплати податку. Зокрема, зменшується база оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізособи: для квартири — на 120 м2; для житлового будинку — на 250 м2. Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об’єкта житлової нерухомості, у якій фізособа — платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об’єкта житлової нерухомості, що перебуває у його власності.
Ставки податку на нерухоме майно встановлюються сільською, селищною або міською радою у таких розмірах за 1 м2 житлової площі об’єкта житлової нерухомості:
• для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 м2, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 м2, ставки податку не можуть перевищувати 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
• для квартир, житлова площа яких перевищує 240 м2, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 м2, ставка податку становить 2,7% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Порядок обчислення суми податку є таким. Органи держреєстрації прав на нерухоме майно й органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізосіб, щокварталу в 15-денний термін після його закінчення подають органам ДПС відомості, необхідні для розрахунку цього податку. Податкові органи до 1 липня звітного року обчислюють розмір податку на нерухоме майно для фізосіб та надсилають за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, а також платіжні реквізити. Водночас якщо право власності на об’єкт оподаткування перейшло від одного власника до іншого протягом календарного року, то податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником — починаючи з місяця, в якому у нього виникло право власності
Сплачується податок на нерухоме майно за місцем розташування об’єкта оподаткування та зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу. Причому фізособи сплачують цей податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.