Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Питання сплати земельного податку є не менш складним й щодо земельних ділянок, які перебувають у власності кількох осіб (спільна часткова чи спільна сумісна власність).
Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Суб’єктами права спільної власності на землю можуть бути громадяни та юридичні особи (ст. 86 ЗКУ).
Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди — у судовому порядку (ст. 88 ЗКУ).
Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом (ст. 89 ЗКУ).
Якщо йдеться про житловий будинок, то у разі набуття права власності на нього кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
ДПС України звертає увагу, що оподаткування таких земельних ділянок здійснюється з урахуванням приписів п. 286.6 ПКУ, а саме: за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що перебуває в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
Тому співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний сплачувати земельний податок пропорційно тій частині площі будівлі, що перебуває в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
