Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Статтею 40 Земельного кодексу передбачено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель у межах норм, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 42 цього Кодексу земельні ділянки, на яких розташовано багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об’єднанню власників.
Згідно зі ст. 281 Податкового кодексу від сплати податку звільняються: інваліди першої та другої груп; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону №3551; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш як 0,25 га, у селищах — не більш як 0,15 га, у містах — не більш як 0,10 га.
Тобто якщо фізична особа має у власності земельну ділянку, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), і це посвідчується державним актом на право власності, тільки в цьому випадку зазначені особи мають пільги зі сплати земельного податку відповідно до ст. 281 Податкового кодексу.
Отже, пільги, передбачені ст. 281 Податкового кодексу для власників земельних ділянок або землекористувачів — фізичних осіб, не поширюються на багатоквартирні житлові будинки, житлово-будівельні (житлові) кооперативи — юридичні особи, навіть якщо їхні співвласники належать до пільгових категорій платників земельного податку, тобто ЖБК має сплачувати податок за земельну ділянку на загальних підставах.
