Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Суб’єктом (платником) плати за землю є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) та землекористувач, а об’єктами — земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), що перебувають у власності.
Згідно з п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому в користування, у тому числі на умовах оренди.
При цьому відповідно до абзацу другого п. 292-1.1 ст. 292-1 Податкового кодексу права власності/користування такими земельними ділянками мають бути оформлені та зареєстровані згідно із законодавством.
Також п. 292-1.3 цієї статті визначено, що підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані Державного земельного кадастру та/або дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, фізична особа — власник земельної ділянки звільняється від сплати земельного податку за земельну ділянку, яку надано в оренду платнику єдиного податку четвертої групи, але лише за умови наявності оформленого та зареєстрованого згідно з чинним законодавством договору оренди.
