Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДФСУ у листі від 05.02.2018 р. №483/6/99-99-12-02-03-15/ІПК розглянула запит Товариства, яке є орендарем земельної ділянки комунальної власності на умовах укладеного з органом місцевого самоврядування договору.
Посилаючись на невідповідність розміру плати за землю, визначену договором (2% нормативної грошової оцінки земельної ділянки) вимогам пп. 288.5.1 ПКУ (річна сума плати не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території), виникло питання - чи є підстави у контролюючого органу для здійснення контролю за внесенням Товариством плати у розмірі, визначеному договором?
У відповідь податківці зазначили, що Товариству під час визначення відсоткового розміру плати для обчислення податкових зобов’язань доцільно керуватися наявною судовою практикою (постанова ВСУ від 24.01.2018 р. №К/9901/5515/18 справа №817/206/15). Нею доведено, що з набранням чинності ПКУ відсотковий розмір плати, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп. 288.5.1 ПКУ (з урахуванням внесених до нього змін).
Таким чином, суд вважав, що до моменту внесення до договору відповідних змін, норми пп. 288.5.1 ПКУ є підставою для перегляду встановленого таким договором відсоткового розміру плати за землю.
