Відображення в документації з трансфертного ціноутворення передачі нематеріальних активів

 Коментар до індивідуальній консультації  ДФСУ

від 23.04.2018 р. №1830/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Загальні правила

Відповідно до пп. 39.4.3 ПКУ платникам податків при здійсненні контрольованих операцій слід складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період. Більш того, за п 44.3 ПКУ зберігатися документи та інформація, необхідна для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, повинні протягом  2555 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.

Про те, як складати документацію з трансфертного ціноутворення у 2018 році, ми розповідали тут.

Зверніть увагу: згідно з пп. «ґ» пп. 39.4.6 ПКУ документація з трансфертного ціноутворення повинна містити відомості про участь платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі НА у звітному або попередньому році з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника податків.

Податківці на підставі цієї норми в коментованому листі зауважили, що інформація у документації з трансфертного ціноутворення не обмежується випадками, коли передача НА відбувалась під час здійснення контрольованої операції, щодо якої готується відповідна документація.

Відомості про участь платника податків у передачі НА у звітному або попередньому році з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника податків є частиною будь-якої документації з трансфертного ціноутворення.

Дані про НА у документації з трансфертного ціноутворення

Про те, як здійснюється податковий контроль за трансфертним ціноутворенням щодо нематеріальних активів докладніше можна дізнатися із роз’яснення податківців тут.

У коментованій ІПК податківці зупинилися лише на документальному підтвердженні таких операцій.

Загальні вимоги щодо документації з трансфертного ціноутворення встановлені пп. 39.4.6 ПКУ. А ось що уточнили податківці в коментованому листі саме для документації про НА.

Для зазначення у документації з трансфертного ціноутворення інформації про НА слід діяти за рекомендаціями з Розділу VI «Особливі міркування щодо нематеріальних активів» Настанов Організації економічного співробітництва та розвитку щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб.

Згідно з ним, в документації про НА слід відображати:

1. опис та характеристики НА (зокрема, ексклюзивність, ступінь і тривалість правового захисту, географічна сфера застосування, термін корисного використання, господарський процес, в якому використовується НА, стадія розробки тощо);
2. відомості про юридичного власника НА;
3. відомості щодо особи-контрагента, яка брала участь у переданні НА;
4. договірні умови, що стосуються передання НА;
5. розмір та форма виплаченої компенсації за передання НА;
6. економічні наслідки для платника податків від участі у переданні НА та їхній вплив на результати його економічної діяльності у звітному та/ або попередньому році.

Звісно, і ці вимоги є загальними. На практиці обсяг, зміст та деталізація відомостей щодо передачі НА, які зазначаються платником податків у документації з трансфертного ціноутворення, залежить від фактів та обставин конкретного випадку такої передачі.

Що буде за відсутність документів про НА та за їх ненадання чи несвоєчасне надання за запитом ДФС?

При поданні Звіту про контрольовані операції платник податків лише використовує зазначені вище документи для складання цього звіту. Подавати їхні копії разом зі звітом не потрібно.

Проте такі документи треба буде надати податківцям під час перевірки з трансфертного ціноутворення. Крім того, за пп. 39.4.7 ПКУ документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті від ДФС.

При поданні документації не в повному обсязі ДФС надсилає такому платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 30 календарних днів з моменту його отримання інформацію (пп. 39.4.8 ПКУ).

Зверніть увагу: відповідно до пп. 39.4.9 ПКУ документація з трансфертного ціноутворення подається державною мовою. У разі подання разом з документацією документів, викладених іноземною мовою, платник податків одночасно подає переклад таких документів державною мовою.

Якщо ці вимоги порушити, буде штраф. Вид штрафу залежить від того, яке порушення було скоєно (ст. 120 ПКУ):

1. Неподання платником податків документації з трансфертного ціноутворення тягне за собою накладення штрафу у розмірі 3%  суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена пп. 39.4.6 та 39.4.8 ПКУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Увага! Сплата цього штрафу не звільняє платника податків від обов’язку подання документації з трансфертного ціноутворення. Тому неподання платником податків документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати цього штрафу, тягне за собою накладення ще одного штрафу -  у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання документації з трансфертного ціноутворення.

2. Несвоєчасне подання платником податків документації з трансфертного ціноутворення тягне за собою накладення штрафу з двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної пп. 39.4.6 та 39.4.8 ПКУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.