Податківці у підкатегорії 117.01 ЗІР зазначили, що «гній», що зберігається у спеціально відведених для цього місцях, на які отримано відповідні дозволи, а також оприбуткований як вторинна сировина, не включатиметься до об’єкта оподаткування екологічним податком.
При цьому обсяги «гною», який втратив свої споживчі властивості як сировина для виготовлення органічних добрив у разі їх захоронення, набувають ознак об’єкта оподаткування екологічним податком як такі відходи, що відповідно до Національного класифікатора відходів, затвердженого постановою КМУ від 20.10.2023 №1102, утворені внаслідок вирощування тварин та виробництва продукції тваринництва та птахівництва, включено до групи відходів 02 «Відходи сільського та лісового господарства, садівництва, мисливства, рибальства та аквакультури, виробництва та переробки харчових продуктів» підгрупи відходів 02 01 «Відходи сільського та лісового господарства, аквакультури, садівництва, мисливства та рибальства», виду відходів 02 01 06 «Тваринні фекалії, урина та гній (включаючи зіпсовану солому), стоки, зібрані окремо та оброблені поза місцями утворення», що підтверджує приналежність «гною» до відходів, а за розміщення відходів передбачено справляння екологічного податку.
При обчисленні податкових зобов’язань з екологічного податку за зазначені обсяги «гною» як відходів, що належать до IV класу небезпеки відходів, слід застосовувати ставку екологічного податку з урахуванням відповідного рівня небезпеки, встановлену ст. 246 ПКУ.
ПКУ передбачено, що у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки екологічного податку збільшуються утричі.
Крім того, передбачено застосування до ставок коефіцієнта, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі (у межах населеного пункту або на відстані менше ніж 3 км від таких меж ставки екологічного збільшуються втричі).
