Чи звільняється прощений банком кредит в доларах від ПДФО та ВЗ в 2026 році: ДПС відповіла на запит боржника

1. Чому питання оподаткування списаного (прощеного) банком боргу досі актуальне?
2. Історія одного іпотечного кредиту: що саме сталося?
3. Коли прощений іпотечний борг не є оподаткованим доходом?
4. Чи оподатковуються суми відсотків, комісій та штрафів?
5. Чи є пільга для решти банківських кредитів?
6. Висновки та практичні рекомендації
7. Де ще почитати про оподаткування ПДФО та ВЗ прощених боргів?

Коментар до ІПК ДПС від 16.07.2026 №4102/ІПК/99-00-24-03-03

Чому питання оподаткування списаного (прощеного) банком боргу досі актуальне?

Згадайте 2007-2008 роки і буремні часи кредитного буму. Ціни на нерухомість зростали щомісяця і тому населення поспішало купувати житло за допомогою іпотечних кредитів. Найвигідніші (як здавалося тоді) умови були за валютними кредитами, які надавалися, як правило, в доларах США. Курс тоді був – 5 гривень за долар США і він здавався стабільним. А вже восени 2008 року до України дійшли наслідки світової економічної кризи, і цей курс почав стрімко зростати. Абсолютна більшість боржників не могла платити за кредитами на таких умовах. І тоді Уряд та банки пішли на компроміс: банки проводять реструктуризацію кредитів (перераховують суму заборгованості і фіксують її в гривні на дату укладання договору про реструктуризацію, укладеного з боржником). При цьому частину боргу треба було погасити, а решта після цього прощалась. А в ПКУ з’явилася норма, яка звільняла від оподаткування ПДФО прощену суму такого боргу.

Проте, не всі погасили потрібну частину боргу одразу – дехто і досі (хоч минуло вже майже два десятиріччя) її доплачує. Тому норми ПКУ, які звільняють від сплати податків в таких ситуаціях досі вдосконалюють, зокрема у 2021 році згідно з Законом №1383-IX. І тому в 2026 році питання про оподаткування списаної частини боргу не втрачає актуальності.

Один із таких боржників, якому залишок боргу списали тільки в 2025 році, запитав у ДПСУ, чи діє досі така пільга і як податківці до неї ставляться.

Давайте розглянемо його ситуацію докладніше.

Історія одного іпотечного кредиту: що саме сталося?

13 вересня 2007 року між позичальником і банком було укладено кредитний договір в іноземній валюті – доларах США. Зобов’язання забезпечили іпотекою житлової нерухомості (договір іпотеки того ж дня). Майно передав в іпотеку майновий поручитель. Іпотеку та заборону відчуження зареєстрували 19 вересня 2007 року – це підтверджує інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав.

24 січня 2025 року сторони уклали договір про врегулювання заборгованості. Частину боргу кредитор простив. Іпотеку зняли 25 червня 2025 року за заявою банку. Всі ці обставини означали, що іншу частину боргу клієнт вже погасив і банк не має до нього претензій.

Коли прощений іпотечний борг не є оподаткованим доходом?

Податковий Кодекс України чітко розмежовує, що є доходом, а що – ні. Загальне правило жорстке: основна сума боргу, яку кредитор анулював за власним рішенням (не в процедурі банкрутства і до закінчення позовної давності), вважається додатковим благом. Якщо ця сума перевищує 25% мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року, вона потрапляє до оподатковуваного доходу (пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ). Кредитор зобов’язаний повідомити боржника, а той – відобразити суму в декларації і сплатити податок. Якщо кредитор мовчить – сам стає податковим агентом.

Але є винятки. Підпункт 165.1.55 ПКУ прямо виводить з-під оподаткування основну суму боргу (кредиту) за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, якщо цю суму прощено кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із банкрутством, і до закінчення строку позовної давності.

ДПС наголошує:

У разі, якщо кредитором (банком) за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, то сума такого анульованого боргу не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Отже, якщо всі умови виконані – валютний іпотечний кредит, забезпечення житловою нерухомістю, самостійне рішення кредитора, відсутність банкрутства і дотримання строків – то прощена основна сума не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Чи оподатковуються суми відсотків, комісій та штрафів?

Тут відповідь ДПС виявилася ще простішою для боржника. Сума процентів, комісій та/або штрафних санкцій (пені), прощених кредитором за його самостійним рішенням (знову ж – не банкрутство і до закінчення позовної давності), взагалі не включається до оподатковуваного доходу (пп. 165.1.55 ПКУ). Тобто ні ПДФО, ні військовий збір з цих сум не стягуються.

Чи є пільга для решти банківських кредитів?

Як бачимо, ПКУ чітко розмежовує два випадки:

• якщо прощення відбулося саме за іпотечним валютним кредитом під житлову нерухомість – сума не оподатковується (пп. 165.1.55 ПКУ, а також п. 8 підрозділу 1 розділу XX ПКУ). Чому ми називаємо такий випадок разовим: бо після кризи неплатежів у 2008 році надавати фізособам кредити в іноземній валюті було заборонено;
• якщо йдеться про прощення боргів за усіма решта кредитами фізосіб, сума списаного боргу потрапляє до оподаткованого доходу як додаткове благо (пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ) – і з неї доведеться платити 18% ПДФО і 5% ВЗ. Пільга діє тільки в межах 25% МЗП – в 2026 році це 2 164,75 грн. Уникати від сплати податків марно: банк як податковий агент подасть до ДПС інформацію про таке списання і далі податківці чекатимуть на те, що фізособа-боржник задекларує суму доходу і сплатить податки.

Висновки та практичні рекомендації

Описана в коментованій ІПК ситуація підпадає під дію пп. 165.1.55 ПКУ. Основна сума прощеного боргу за валютним іпотечним кредитом, забезпеченим житловою нерухомістю, не включається до оподатковуваного доходу позичальника. Відсотки, комісії та штрафні санкції також залишаються поза межами оподаткування.

Що варто зробити боржнику на практиці:

• зберегти всі документи: кредитний договір, договір іпотеки, інформаційні довідки з реєстру (і про реєстрацію іпотеки, і про її припинення), договір про врегулювання заборгованості;
• якщо банк включив прощену суму до податкового розрахунку як додаткове благо – можна сміливо посилатися на пп. 165.1.55 ПКУ і оскаржувати таке відображення;
• у річній декларації цю суму відображати не потрібно (виключення становлять ФОПи на загальній системі оподаткування, які подають річну декларацію про майновий стан та доходи і повинні зазначати в ній усі доходи, отримані в звітному році (п. 177.11 ПКУ).

Де ще почитати про оподаткування ПДФО та ВЗ прощених боргів?

• Яка сума при прощенні боргу не оподатковується ПДФО у 2026 році?
• Пільга 165.1.55 ПКУ: прощений валютний іпотечний кредит