Статтею 34 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», зі змінами та доповненнями, передбачено виплату компенсації працівникам за втрату частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати.
Згідно зі ст. 2 Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», зі змінами та доповненнями, компенсація здійснюється у разі затримання виплати заробітної плати на один і більше календарних місяців.
Відповідно до пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом, з метою обкладення податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати та оподатковуються за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПКУ (15% та 17%). Сума компенсації включається до фонду оплати праці того місяця, в якому фактично проводиться її нарахування та виплата відповідно до пп. 1.6.2 р.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5.