Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-IV (далі -- ПКУ), податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб -- юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента -- юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу обкладення іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому ст. 18 та розділом ІV ПКУ.
Нормами ПКУ передбачено випадки, коли нотаріус виконує функції контролю за сплатою податку фізичною особою -- платником податку, а саме:
-- при укладанні договорів купівлі-продажу нерухомого або рухомого майна між фізичними особами;
-- при нотаріальному оформленні об'єктів спадщини або подарунків фізичними особами -- нерезидентами.
Враховуючи вищевикладене, при нотаріальному засвыдченні договору задоволення вимог іпотекодержателя між фізичною особою та фінансовою установою (банком), за яким банк вилучає нерухоме майно у зв'язку з невиконанням фізичною особою умов іпотечного кредитного договору, функції податкового агента виконує фінансова установа (банк).
