Головна Усі новини Оподаткування ПДФО

Майно, отримане за спадковим договором, не є спадщиною

ДФСУ у новому листі розглянула питання оподаткування майна, отриманого фізособою за спадковим договором. Розглянемо, які правовідносини при цьому виникають і як це впливає на оподаткування отриманого доходу

Насамперед нагадаємо, що згідно зі ст. 1304 ЦКУ, спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому постановою КМУ від 11.05.2011 р. № 491. Крім цього, держреєстрація регулюється також Положенням про Спадковий реєстр, затвердженим наказом Мін'юсту від 07.07.2011 р. № 1810/5.

 

Зверніть увагу!

Спадковий договір не слід плутати із договором довічного утримання!

 

Відповідно до ст. 1302 ЦКУ за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

А за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (ст. 744 ЦКУ).

У чому ж різниця? В моменті виникнення доходу!

Згідно зі ст. 748 ЦКУ набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до ст. 334 ЦКУ. І тут слід врахувати, що договір довічного утримання підлягає нотаріальному посвідченню. А договір  довічного утримання  (догляду),  за  яким передається набувачеві у власність нерухоме майно,  підлягає державній  реєстрації  (ст.  745  ЦКУ).

Тобто, якщо за договором довічного утримання (догляду) передається рухоме майно (меблі, автомобіль, грошові кошти тощо), дохід у набувача виникає в момент нотаріального посвідчення такого договору. А якщо за цим договором передається нерухоме майно (квартира, будинок, земельна ділянка тощо), дохід у набувача виникає з дня державної реєстрації договору довічного утримання (догляду).    

Натомість за спадковим договором дохід у набувача виникає тільки після смерті відчужувача.

Таким чином, податківці у листі від 28.03.2017 р. №4315/Л/99-99-13-02-03-14 зазначають, що за своєю правовою природою договір довічного утримання (догляду) та спадковий договір є різними. Враховуючи відмінності цих договорів, оподаткування доходів, отриманих за ними, здійснюється із застосуванням окремих норм розділу IV ПКУ.

Як відомо, ст. 174 ПКУ визначає порядок та ставки, за якими оподатковується такий дохід фізособи, як спадщина. Але справа в тому, що майно, отримане, за спадковим договором, не є спадщиною. Спадкування здійснюється не за договором, а за заповітом чи за законом (ст. 1217 ЦКУ).

 

Зверніть увагу!

Майно, отримане за спадковим договором, не слід плутати із спадщиною!

 

Те, що спадковий договір не є заповітом, зрозуміло із його визначення: заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦКУ). Про жодні домовленості між заповідачем та спадкоємцями не йдеться. Звісно, існують заповіти і з умовами. Але, на відміну від спадкового договору, заповіт не встановлює обов’язку спадкоємця виконати цю умову (тобто така умова не є розпорядженням заповідача).

А за законом, як видно із глави 86 ЦКУ, право на спадкування мають родичі померлого, його утриманці, а також особи, які проживали із померлим однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Тобто таке право на спадщину встановлюється не на підставі договору, а із урахуванням зовсім інших чинників.  

Тому, як доходять до висновку фахівці ДФСУ у коментованому листі, вартість майна, отриманого за спадковим договором, оподатковується ПДФО на загальних підставах, за ставкою 18%. Звісно, це означає, що така вартість є і об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.  Аналогічна точка зору містилася у листі ДФСУ від 14.02.2017 р. №2214/Л/99-99-13-02-03-14.

І це, на нашу думку, правильне роз’яснення, на відміну, наприклад, від цього.

 

Зверніть увагу!

Про майно, отримане за спадковим договором, треба подати річну декларацію!

 

 

Відчужувач за спадковим договором не є податковим агентом відносно майна, яке набувач отримує після його смерті (зі зрозумілих причин). Отже, набувачу треба буде сплатити ПДФО та ВЗ самостійно. А ось коли?

На нашу думку, набувач у звітному періоді (році), у якому він отримує право власності на майно за спадковим договором, повинен:

1) задекларувати отриманий дохід у декларації про доходи. Якщо фізособа є підприємцем на загальній системі оподаткування, таку декларацію треба подати протягом 40 днів після закінчення цього звітного року. Решта фізосіб подають декларацію до 1 травня після закінчення звітного року;

2) сплатити самостійно визначену суму ПДФО та ВЗ. Якщо фізособа є підприємцем на загальній системі оподаткування, задекларовані суми податків слід сплатити протягом 10 днів після закінчення строку подання річної декларації. Решта фізосіб сплачують ці податки до 1 серпня після закінчення звітного року.

Доступ до повного тексту цієї новини можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Бикова Ганна
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Оподаткування / ПДФО
Теги:
ПДФО , Договір , Військовий збір , Спадщина

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?