Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Коментар до листа від 23.08.2017 р. №1718/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
У звичайному випадку зазначена у листі проблема не виникає - позика надається напряму позичальнику. Але в деяких випадках позичальник обирає складніший шлях її отримання - він зазначає в договорі, що наданням позики буде вважатися перерахуванням коштів іншій особі. Якщо позикодавець на це погоджується, починаються податкові наслідки.
У коментованому листі податківці зазначають: якщо за договором безвідсоткової поворотної позики передбачено надання юридичною особою (роботодавцем) коштів фізичній особі (працівнику), але при цьому юридична особа переховує суму таких коштів зі свого розрахункового рахунку на власний рахунок іншої фізичної особи, то така юридична особа повинна виконати усі встановлені ПКУ функції податкового агента.
Ці функції прописані в п. 176.2 ПКУ. Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема:
- своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;
- подавати у строки, встановлені цим ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
І далі - жодних роз'яснень. Але ж подробиці виконання таких функцій - це саме цікаве!
По-перше, із тим, що виплата позики шляхом перерахування коштів третій особі призводить до виникнення оподаткованого доходу - це не логічно. Чому податківці роблять зазначений у листі висновок, зрозуміло. За пп. 165.1.31 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку. Таким чином, податківці ставлять пряму залежність оподаткування такого доходу від того, хто зазначений у договорі позичальником, і хто позику отримує.
По-друге, а на кого нараховувати ці податки? На особу, зазначену в договорі як позичальник, чи на особу, яка фактично отримує кошти? За логікою розділу IV ПКУ, це має бути особа, яка дохід (тобто, кошти) фактично отримала. І саме таку особу слід зазначити у формі №1ДФ (а отже, перед перерахуванням коштів слід дізнатися номер платника податку цієї фізособи). Але ж ці кошти мають бути повернені! І що робити такому податковому агенту у періоді повернення коштів? Сторнувати раніше нарахований дохід та податки за ним? ПКУ така процедура не передбачена. І як бути із тим, що повертатиме ці кошти особа, яка зазначена в договорі як позичальник, а сторнувати при цьому доведеться дохід і податки іншої особи? Відповіді від податківців немає.
Тому перш, ніж застосовувати наведене у листі роз'яснення, радимо згадати про те, що листи ДФСУ мають лише рекомендаційний та роз'яснювальний характер і не є нормою закону. Тому в разі, якщо у вас виникне така ситуація, варто звернутися до органу ДФС і отримати власну індивідуальну консультацію з цього приводу.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї новини можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату , вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
