Коментар до листа ДФСУ від 14.12.2017 р. №2992/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
У коментованому листі податківці нагадують про норми ПКУ, встановлені пп. 165.1.31 ПКУ: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.
Але при цьому слід пам’ятати, що термін «поворотна фінансова допомога» трапляється лише в ПКУ. В ЦКУ таким виплатам відповідає позика, надана у грошовій формі. А ще в ПКУ є власне визначення терміну «позика», яке відрізняється від визначення в ЦКУ. Та з метою оподаткування визначення, встановлені ПКУ, мають пріоритет. Отже, як не назви договір, за яким надаєш кошти фізособі, щоб зрозуміти, чи є такі кошти оподаткованим доходом, слід аналізувати його зміст.
Податківці нагадують про основні правила:
1) Яким видом оподаткованого доходу може стати ця виплата?
На думку податківців, є ризик визнання цих коштів додатковим благом. За визначенням додаткове благо - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (пп. 14.1.47 ПКУ).
2) Водночас позика за ПКУ - це грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк зі зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики (пп. 14.1.267 ПКУ). Тобто у розумінні ПКУ позику надають виключно фінансові установи або нерезиденти, крім нерезидентів, які мають офшорний статус.
3) Сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення є поворотною фінансовою допомогою (пп. 14.1.257 ПКУ).
Тобто договір в такому випадку укладається за вимогами ЦКУ (щоб усе було правильно з юридичної точки зору). Щоб кошти, що надаються фізособі, не потрапили під оподаткування, в цьому договорі обов’язково повинна бути умова про їх повернення. А отже, сторони укладають договір позики.
Але з метою оподаткування сума коштів, отримана за таким договором, позикою вважатися не буде (якщо тільки її не надає фінустанова або нерезидент, які мають право надавати процентні позики і кредити). Така сума буде мати статус поворотної фінансової допомоги (не зважаючи на назву договору і те, як ці кошти називатимуться в цьому договорі).
Таким чином, як наголошують податківці у коментованому листі, при виплаті податковим агентом - юрособою (роботодавцем) своєму працівнику поворотної фінансової допомоги на підставі договору про безвідсоткову поворотну позику, сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника, тобто не оподатковується ПДФО. А отже, і військовим збором.
А від себе ми нагадаємо – хоч дохід і не оподаткований, не забудьте зазначити його у податковому розрахунку за формою №1ДФ в звітному періоді (кварталі) надання такої позики. При цьому у розділі І така позика відображатиметься з ознакою доходу 153. Ми про це писали тут.
