Коментар до ІПН від 25.01.2018 р. № 280/П/99-99-13-02-03-14/ІПК
Що таке «майнові права»?
Відповідно до ст. 190 ЦКУ майнові права є неспоживною річчю і визнаються речовими правами. У ст. 3 Закону про оцінку майна визначено, що майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги. Частиною другою ст. 656 ЦКУ передбачено, що майнові права можуть бути предметом договору купівлі-продажу, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав.
Отже, майнові права фізособа може продати. А як оподатковується дохід від такого продажу? Спеціальної норми в ПКУ для такого доходу немає.
Стаття 172 ПКУ, яка регулює оподаткування доходу від продажу нерухомого майна, в цьому випадку не працює, оскільки такі майнові права не є нерухомістю. Про це ДФС досить докладно роз’яснювала у листі від 09.03.2016 р. №2458/Г/99-99-17-02-03-14.
У цьому ж листі податківці роз’яснювали, що майнові права, на їхню думку, не є і рухомим майном (а є обмеженим речовим правом). Тому зрозуміло, чому в коментованому листі ДФСУ не згадує і ст. 173 ПКУ (про дохід від продажу рухомого майна).
Тому податківці наполягають, що в цьому випадку має працювати звичайна схема сплати ПДФО і базова ставка цього податку, встановлена п. 167.1 ПКУ (18%). Звісно, що за таких умов дохід від продажу майнових прав оподатковуватиметься і військовим збором (1,5%).
Якщо покупець – суб'єкт господарювання (резидент)
Якщо дохід від продажу майнових прав виплачується фізособі юридичною особою, самозайнятою особою, представництвом нерезидента - юридичної особи, інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, то всі ці особи є податковим агентом при виплаті такого доходу (пп. 14.1.180 ПКУ).
У коментованій ІПК податківці вказують, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати ПДФО та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену в ст. 167 ПКУ та військового збору, встановлену пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 168.1.1 ПКУ).
Відповідно до п. 179.2 ПКУ обов'язок платника ПДФО щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник отримував доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу.
Отже, в цьому випадку утримати з доходу від продажу майнових прав фізособою ПДФО за ставкою 18% та выйськового збору за ставкою 1,5% має покупець. Саме покупець декларує нарахований/виплачений фізособі дохід та утримані/сплачені з нього податки. Фізособа-продавець декларацію про доходи спеціально щодо такого виду доходу не подає (хоча не позбавляється від обов’язку подати таку декларацію з інших причин, наприклад, у зв’язку з веденням підприємницької діяльності).
Якщо покупець – звичайна фізособа або нерезидент
Якщо ж фізособа отримує доходи від продажу майнових прав від особи, яка не є податковим агентом, продавець майнових прав зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також самостійно сплатити ПДФО та військовий збір з таких доходів (пп. 168.2.1 ПКУ).
Декларація подається до 1 травня року, що настає за звітним роком (п. 179.1 ПКУ, пп. 49.18.4 ПКУ). ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%) слід сплатити до 1 серпня року, що настає за звітним роком (п. 179.7 ПКУ).
