Подарунок вартістю понад 930,75 грн є додатковим благом — нова позиція ДФС

Коментар до індивідуальної податкової консультації ДФС від 28.02.2018 р. №810/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Нагадаємо:  не оподатковується ПДФО, а отже й військовим збором, «вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу» (ст. 165.1.39 ПКУ).

Зміст цієї норми не змінився (хіба що час від часу коригується розмір неоподаткованої вартості подарунку). Але трактувати цю норму можна по-різному, що ми зараз і спостерігаємо.

Як було раніше?

Раніше цю норму роз’яснювали так: якщо вартість дарунка, який надається платнику податків, не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2017 року – 800 грн у 2018 – 930,75 грн), то вона не є об’єктом оподаткування ПДФО.

Це зрозуміло і з самого ПКУ, а що як подарунок трошки (або не трошки) дорожчий?

Податківці відповідали: якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується ПДФО як додаткове благо з урахуванням п. 164.5 ПКУ. Тобто і податки сплачуються, і коефіцієнт застосовується виключно до суми перевищення. І таке роз’яснення ми мали не в одному листі і не за один рік, отже можна було говорити про сталу, чітку позицію від ДФС (дивіться листи ДФСУ від 29.12.2015 р. №28032/6/99-99-17-03-03-15, від 19.01.2016 р. №925/6/99-99-17-03-03-15 та від 14.12.2016 р. №21695/5/99-99-13-02-03-16.

Про минулорічне схоже роз’яснення, наведене у листі ДФСУ від 24.02.2017 р. №2985/5/99-99-13-02-03-16, ми писали тут.

Але минув рік, і податківці почали надавати інші роз’яснення (хоч поки що й індивідуальні).

Що змінилося?

Натомість тепер ДФСУ надає ІПК від 28.02.2018 р. №810/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, в якій вона кардинально змінює свій погляд на цю ситуацію.

Тепер податківці говорять так: «Не включається до загального місячного, (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість дарунків, наданих такому платнику юридичною особою, яка у розрахунку на місяць не перевищує 25 % однієї мінімальної зарплати, встановленої на 01 січня звітного податкового року. Якщо вартість дарунків перевищує вказаний розмір, то уся їхня вартість оподатковується ПДФО, як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ПКУ».

Аналогічний висновок міститься і в листі ДФСУ від 03.03.2018 р. №865/6/99-99-13-02-03-15/ІПК. 

Таким чином, враховуючи нові роз’яснення ДФСУ, якщо працівник отримав подарунок, вартість якого 929.00 грн,  то ні ПДФО, ні ВЗ утримувати не потрібно. А от якщо вартість подарунку становить 931,00 грн,  то всю вартість подарунку слід оподаткувати і ПДФО, ще із застосуванням натурального коефіцієнту (у 2018 р. - 1,21951), і ВЗ.   

І от що тепер робити?

Позитивний момент в цьому такий, що  зміна позиції відбулася поки що лише в ІПК і поширюється вона на конкретного платника податків, який зробив запит до податківців.

Але, враховуючи розміщення таких ІПК на сайті ДФСУ у вільному доступі, де кожен бажаючий, і платник податку, і податківець можуть їх прочитати і використовувати, немає гарантій що таке роз’яснення не буде використане завтра проти іншого платника податків під час перевірки.

А найгірше те, що хоч коментована норма ПКУ останнім часом і не змінювалась, в ній з самого початку не було визначено долю подарунків, вартість яких перевищує зазначений неоподаткований ліміт. Тож, прямої норми закону, яка б захищала платників податків, на жаль, немає. А є лише податківці, які в будь-який момент можуть змінити власну точку зору навіть за умов незмінності законодавства.  І ось це дуже прикро, незважаючи на те, що в цьому випадку «ціна питання» - сума спірного доходу – невелика (зараз 930,75 грн).

Скромна і  сума ПДФО та ВЗ, щодо якого податківці можуть сперечатися. Візьмемо розмір неоподаткованої вартості подарунку у 2018 році: 930,75 х 1,21951 х 18% + 930,75 х 1,5% = 204,31 + 13,96 = 218,27 грн.

На які санкції щодо цієї суми можна «розраховувати»?

Штраф за п. 127.1 ПКУ, за неутримання податків при виплаті доходу. Це, як мінімум, 25% від суми такого податку, а отже 218,27 х 25% = 54,57 грн.

Далі пеня, розрахована за ст. 129 ПКУ, розмір якої залежить від періоду затримки сплати податку.

Ну, і не виключно, що перевіряючі спробують застосовувати до податкового агента і штраф  за п. 119.2 ПКУ – за заниження суми податків в формі №1ДФ. А це вже мінімум 510 грн.  

Звісно, це не найстрашніші санкції, які встановлені чинним законодавством. В середньому на одного працівника така помилка обійдеться близько тисячі гривень.

Тому, перераховувати ПДФО та ВЗ за минулі роки не поспішайте. По-перше, через зазначені вище лояльні листи ДФСУ за ці роки, які на користь платників податків. По-друге, через строки давності, встановлені ст. 102 ПКУ (можливо, що до наступної податкової перевірки вам вже буде байдуже, як оподатковувався цей дохід).

А ось щодо поточних і майбутніх подарунків у негрошовій формі радимо отримати власну ІПК. Адже, за п. 53.1 ПКУ лише вона захистить від штрафів та пені при податковій перевірці, навіть, якщо у подальшому така податкова консультація буде змінена або скасована. Звісно, якщо податковий агент діятиме за нею.