Як оподатковувати ПДФО та ВЗ допомогу на лікування працівника залежно від виду її надання?

Коментар до індивідуальної консультації від 10.07.2018 р. №3055/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Загальна інформація про допомоги

Згідно з коментованою ІПК податківці поділяють благодійну допомогу, що надається фізособі, на цільову та не цільову.

Водночас слід виділити окремий вид цільової благодійної допомоги - допомога на лікування.

Додамо від себе, що матеріальна допомога може поділятися й на інші види, залежно від ознак:

1. за напрямом використання:

• цільова – надається на конкретні цілі;
• нецільова – використовується працівником на власний розсуд.

2. за періодичністю надання:

• систематична – надається регулярно. Наприклад, допомога, що надана до щорічної відпустки;
• одноразова – надається нерегулярно, за наявності фінансових можливостей або у разі настання певних подій у працівника;

3. за обов’язковістю надання:

• обов’язкова – передбачається колдоговором або у законодавстві. Виплачується незалежно від фінансового стану роботодавця;
• необов’язкова – виплачується за рішенням роботодавця за наявності фінансових можливостей у окремих випадках;

4. за кількістю працівників, яким надається:

• усім працівникам або більшості. Категорії працівників визначаються законодавством або колдоговором;
• окремим працівникам – виплачується на підставі їхніх заяв та за рішенням роботодавця;

5. за розміром:

• залежно від потреби – надається в розмірі, зазначеному в заяві працівника або за рішенням керівника;
• залежно від рівня зарплати – надається в розмірі посадового окладу або його частини, середньомісячного заробітку або його частини;

6. за включенням до Фонду оплати праці:

• включається – належить до інших заохочувальних та компенсаційних виплат згідно з Інструкцією із статистики заробітної плати;
• не включається до ФОП відповідно до Інструкції із статистики заробітної плати.

Оподаткування матеріальної допомоги

Якщо матеріальна допомога включається до ФОП, вона оподатковується як зарплата. Тобто з неї утримується 18% ПДФО (база оподаткування визначається за п. 164.6 ПКУ) та 1,5% - ВЗ. Також на неї за загальними правилами нараховується ЄСВ (ставка ЄСВ залежить від того, ким є роботодавець та працівник, докладніше - тут).

Якщо це матеріальна допомога, яка надається за рахунок ФСС, то вона звільнена від оподаткування згідно з пп. 165.1.1 ПКУ. Виключення становить сума лікарняних, яка з метою оподаткування додається до доходу у вигляді зарплати. 

А ось, якщо матеріальна допомога не включається до ФОП і надається за рахунок роботодавця,  то податківці часто вважають, що це благодійна допомога, а правила її оподаткування визначені п. 170.7 ПКУ.  

Це так, але для деяких видів виплат фізособам, таких як додаткове благо, путівки та навчання за рахунок роботодавців тощо, існують спеціальні норми у ст. 164-165 ПКУ. Теж можна сказати і про допомогу на лікування, щодо якої в розділі IV ПКУ існує одразу дві норми. 

Щодо оподаткування нецільової допомоги

Відповідно до пп. 170.7.3 ПКУ  не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2018 році – 2470 грн). Відповідно сума перевищення буде оподатковуватися як 18% ПДФО, так і 1,5% ВЗ. ЄСВ в цьому випадку (але якщо тільки така допомога надається одноразово, тобто не частіше ніж раз на рік, і лише окремим працівникам) не нараховується (п. 14 розділу І Переліку №1170). 

Сума нецільової благодійної допомоги в розмірі, що не перевищує встановлений граничний розмір, відображається у податковому розрахунку за ф.№1ДФ під ознакою доходу «169». Сума перевищення нецільової допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи і відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ за ознакою доходу «127». Ми про це писали тут>>

Отже, якщо ви і фізособа, яка отримує допомогу, не зазначаєте в заяві, наказі та первинних документах на її надання мету, з якою мають використовуватися отримані кошти, це ваш варіант. 

Оподаткування цільової допомоги

До  цільової благодійної належить допомога, порядок надання якої регламентується пп. 170.7.4 ПКУ. Виходячи з назви, зрозуміло, що це допомога, яка надається з конкретною метою її використання. 

Зокрема, відповідно до пп. «а» цього підпункту не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається, зокрема, резидентами - юридичними особами у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку у розмірах, що не перекриваються виплатами з Фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, у разі дотримання визначених  п. 170.7 ПКУ умов.

На нашу думку, це означає, що надати таку допомогу коштами безпосередньо фізособі без оподаткування не можна. Адже головна умова – така допомога надається закладу охорони здоров’я! Втім,  надавачу все рівно потрібно відобразити таку допомогу в формі №1ДФ, як надану конкретній фізособі, на лікування якого вона надавалася, з ознакою «169» як неоподатковану. До речі, розмір такої неоподаткованої допомоги на сьогодні не встановлений, оскільки загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування й досі не запроваджено. Отже, він може бути будь-яким.  

Поруч із цим існує й інша норма ПКУ: «До  загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім'ї фізособи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов'язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов'язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом «Про захист населення від інфекційних хвороб» та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування» (пп. 165.1.19 ПКУ).

Тобто ця норма застосовується, якщо за своє лікування фізособа сплачує самостійно, а суб’єкт господарювання компенсує їй витрати або надає кошти наперед, але з конкретною метою. І щільно перевіряє їх цільове використання. 

Підтверджувальними документами, пов'язаними з наданням зазначеної допомоги, можуть бути:

• наявність та характеристики хвороби, патологічного стану платника податку;
• документи про надання послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг:
• договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи залежно від необхідного лікування, хвороби та її стану.

Схожа відповідь щодо документального підтвердження цільового використання такої допомоги міститься і в «ЗІР» (підкатегорія 103.15).

У формі №1ДФ формі №1ДФ така допомога на лікування відображається із ознакою доходу «143». Про це ми писали тут>>

А якщо лікування відбувається за кордоном?

У коментованій ІПК податківці зазначають, що  кошти, надані юрособою (роботодавцем) фізособі (працівнику) як допомога на лікування за кордоном, не оподатковується ПДФО та ВЗ за умови документального підтвердження витрат, пов'язаних із наданням зазначеної допомоги.

В «ЗІР»  (підкатегорія 103.02) розміщена аналогічна відповідь. При цьому податківці ще зауважили, що  ПКУ не визначає відмінностей в оподаткуванні ПДФО сум допомоги для оплати вартості таких послуг в Україні або за кордоном.

Отже, якщо надається допомога на лікування і є підтверджуючі її цільове використання документи, то ані ПДФО, ані ВЗ не утримується. Не потрібно також нараховувати на неї ЄСВ, оскільки в п. 14 розділу І Переліку №1170 зазначається, що допомога на лікування не є об’єктом справляння  ЄСВ.

Розглянемо на прикладі оподаткування  допомоги на лікування та нецільової благодійної допомоги.

Приклад. На підприємстві працівнику Остапенку О. було надано нецільову допомогу у червні 2018 року у розмірі 6000,00 грн. Водночас працівнику  Петренку К. надано в червні цього ж року допомогу на лікування у розмірі 6000,00 грн (усі необхідні підтверджуючі документи є в наявності).

Оподаткування нецільової благодійної допомоги, наданої Остапенку О. Не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги  у розмірі 2470,00 грн. Тож оподаткувати слід 3530,00 грн (6000,00 грн – 2470 грн). ПДФО становитиме 635,4 грн (3530,00 *18%), а ВЗ – 52,95 грн (3530,00 грн *1,5%).

Отже, на руки працівник отримає:  5311,65 грн (2470,00 грн + (3530,00грн-635,40 грн-52,95 грн)). Якщо ж надати працівнику на руки треба саме 6000 грн, то і в заяві, і в наказі про надання допомоги слід зазначити більшу суму (2470 + 3530*1,195) = 6688,35 грн. 

Оподаткування  допомоги на лікування, наданої Петренку К. Оскільки в умовах прикладу зазначено, що в наявності є всі необхідні документи, то зі суми допомоги не утримується ні ПДФО, ні ВЗ. Й сума допомоги на лікування залишається незмінною,а саме 6000,00 грн.