Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДФСУ у підкатегорії 103.02 ресурсу «ЗІР» зазначила, що відповідно до пп. 14.1.54 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.
Згідно з нормою гл. 58 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 762 гл. 58 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з пп. 170.1.1 та 170.1.2 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо доходу, отриманого від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) є орендар.
Відповідно до пп. «а» п. 176.2 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Враховуючи викладене, податковий агент при виплаті доходу фізичній особі – орендодавцю, у вигляді сум комунальних платежів, зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити (перераховувати) ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.1 ПКУ (18%).
