)).jpg)
Який дохід вважається додатковим благом?
Це визначено пп. 164.2.17 ПКУ. Зокрема, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи-працівника включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих йому в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання.
Та це не стосується випадків, коли таке надання зумовлено виконанням працівником трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.
Тобто, якщо працівник використовує майно роботодавця безоплатно та це не зумовлено трудовими відносинами, то таке використання потрібно буде визнавати додатковим благом.
Проте зверніть увагу, що у пп. 164.2.17 ПКУ наводяться різні випадки отримання доходів і частина з них надається не лише працівникам. Отже, додаткове благо може виникнути і поза межами трудових відносин.
Як порахувати ПДФО?
Оскільки додаткове благо – це дохід, який є оподаткованим, то податковому агенту доведеться нарахувати 18% ПДФО та 1,5% військового збору.
При цьому, якщо додаткове благо надається у грошовій формі, то ПДФО рахується як добуток суми доходу і ставки цього податку.
А ось якщо додаткове благо надається у вигляді товарів, робіт або послуг (у негрошовій формі), щоб визначити базу оподаткування, до якої застосовується ставка податку, треба помножити суму доходу на коефіцієнт за п. 164.5 ПКУ (зараз при ставці ПДФО 18% він становить 1,21951).
А ось військовий збір з такого доходу визначається однаково, незалежно від форми, в якій цей дохід надається: сума доходу множиться на ставку збору.
Коли сплачується ПДФО?
Це визначає ст. 168 ПКУ. Зазвичай, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу. Але якщо додаткове благо надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то ПДФО підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені для місячного податкового періоду. Тобто протягом 30 календарних днів після закінчення місяця, у якому цей дохід був нарахований.
Ті ж самі строки сплати діють і щодо військового збору.
Код бюджетної класифікації в платіжному дорученні
Нагадаємо, що Наказом Мінфіну від 14.01.2011 р. №11 затверджено Класифікацію доходів бюджету заПДФО, зокрема:
- 11010100 – ПДФО, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку у вигляді заробітної плати;
- 11010400 – ПДФО, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку інших ніж заробітна плата.
Податківці в ІПК від 01.11.2018 р. №4651/ІПК/13-01-13-01-12 зазначили, що роботодавцю (податковому агенту), який сплачує ПДФО зі суми додаткового блага, слід обрати код бюджетної класифікації 11010400 - ПДФО, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку інших ніж заробітна плата.
Цей же ж код податковий агент зазначає при сплаті ПДФО з доходу на користь фізособи за договором цивільно-правового характеру. Про це ми писали тут.
А ось щодо військового збору, то код бюджетної класифікації в усіх випадках однаковий – 11011000 «Військовий збір».
Що буде за сплату ПДФО не за тим кодом
Якщо сплатити ПДФО за кодом 11010100, а не 11010400, то податківці можуть застосувати штрафи за несплату.
Але за ст. 127 ПКУ несплата ПДФО при виплаті доходу фізособам, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми ПДФО. Ті ж дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку. А дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75% суми податку.
При цьому суди наразі знаходяться на боці платників податків.
Наприклад, Верховний суд України у постанові від 02.12.2015 р. №826/6059/13-а вказував: «помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПКУ строк, а відтак і для застосування на підставі п. 126.1 ПКУ штрафних (фінансових) санкцій.»
