Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДФСУ в індивідуальній консультації від 30.11.2018 р. №5048/6/99-99-13-02-03-15/ІПК нагадала, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (пп. 164.2.17 ПКУ).
При цьому додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (пп. 14.1.47 ПКУ).
Таким чином, податківці зазначають: якщо оплата вартості проживання, проїзду фізичних осіб (працівників) під час відрядження здійснюється одною фізичною особою (працівником) від імені та за рахунок юридичної особи (роботодавця) з використанням корпоративної платіжної картки, то сума понесених витрат не вважається додатковим благом працівників, оскільки під час відрядження ними виконуються обов’язки трудового найму.
Від редакції
На нашу думку, такий висновок податківців може бути використаний і у разі, якщо оплата відбувалась особистою карткою працівника або готівкою. Оскільки правила визначення доходу при цьому застосовуються аналогічні.
Варто також зазначити, що оскільки сплата за проживання інших працівників здійснювалась однією особо і за допомогою корпоративної картки, яка закріплена саме за ним, то при подані авансового звіту саме цей працівник зобов’язаний включити сплачені суми до свого авансового звіту і надати підтвердження факту проживання осіб, за яких він заплатив.
