• Посилання скопійовано
Вилучено з «Моїх новин»

Податковий кредит при оплаті товару донором, а ПДВ – покупцем за рахунок державних коштів: роз'яснення ДПС

Вилучено з «Моїх новин»

Допомога бізнесу може надходити з різних джерел. Наприклад, купується обладнання, вартість без ПДВ якого оплачує донор, а ПДВ – саме підприємство, але за рахунок бюджетних коштів. ДПС роз'яснила, чи буде у підприємства в такому випадку податковий кредит

Податковий кредит при оплаті товару донором, а ПДВ – покупцем за рахунок державних коштів: роз'яснення ДПС
  1. Скільки податкових накладних та якими датами чекати від постачальника?
  2. Коли та як відображати право на податковий кредит?
  3. Чи доведеться нарахувати компенсуючі ПДВ-зобов'язання?
  4. Як це працює на практиці?
  5. Висновки та рекомендації
  6. Де почитати більше про ПДВ та тристоронні договори?

Коментар до ІПК ДПС від 15.07.2026 №4081/ІПК/99-00-21-03-02

На практиці часто трапляються тристоронні договори: коли за покупця розраховується третя особа. Таку схему та її ПДВ-наслідки ми докладно розібрали у статті "Оподаткування ПДВ при тристоронніх операціях у 2026 році: ДПС роз’яснила ситуацію для касового методу".

Зверніть увагу: оскільки за тристороннми договорами покупець ПДВ постачальнику не платить (за нього заплатила інша особа), податківці визнавали право на податковий кредит, але водночас вимагали нарахування податкового зобов’язання з ПДВ. Прямої такої норми в ПКУ немає, але податківці вже не перший рік посилаються на п. 198.5 ПКУ.

А сьогодні розглянемо складнішу ситуацію: сам договір постачання обладнання – тристоронній. Є постачальник, покупець, а платником виступає міжнародний донор (наприклад, ЮНІСЕФ). Проте, такий донор згоден оплатити тільки вартість обладнання без ПДВ.

Отже, ПДВ платить покупець – але за рахунок коштів, отриманих на це від держави. Така от міжнародна програма підтримки українського бізнесу. Чи буде у покупця право на податковий кредит у цьому випадку? Чи треба буде його корегувати нарахуванням податкового зобов'язання?

Про це читайте нижче.

Скільки податкових накладних та якими датами чекати від постачальника?

Базове правило ПДВ – податкові зобов’язання нараховуються за датою «першої події» (відвантаження товарів або отримання коштів) (п. 187.1 ПКУ). Проте, коли в гру вступають бюджетні кошти, вмикаються особливі правила: датою виникнення податкових зобов'язань стає саме дата зарахування грошей на рахунок постачальника (п. 187.7 ПКУ).

Мабуть саме через поєднання двох таких різних джерел оплати постачальник, на думку ДПС, не може скласти одну спільну податкову накладну. Він зобов’язаний виписати дві податкові накладні:

  • перша накладна (у частині від ЮНІСЕФ) складається на дату фактичної передачі (відвантаження) обладнання підприємству, оскільки тут діє загальне правило «першої події» (п. 187.1 ПКУ);
  • друга накладна (бюджетна частина ПДВ) складається лише на дату фактичного зарахування бюджетних коштів на рахунок постачальника (п. 187.7 ПКУ).

Увага!

Обидві податкові накладні постачальник виписує на покупця (підприємство), а не на донора – ЮНІСЕФ.

Коли та як відображати право на податковий кредит?

Підприємство має повне право включити до свого податкового кредиту суми ПДВ за обома податковими накладними (п. 198.1 ПКУ). ДПС не заперечує проти цього.

Право на податковий кредит виникає за стандартними правилами (п. 198.2, 198.6 ПКУ):

  • у періоді складання накладної – якщо постачальник зареєстрував її в ЄРПН вчасно.
  • у періоді фактичної реєстрації в ЄРПН – якщо накладну зареєстровано з порушенням строків.

Зберігати це право Підприємство може протягом 365 календарних днів з дати складення накладної (п. 198.6 ПКУ).

Ви читаєте повну версію статті, бо підписані на «Дебет-Кредит». Дякуємо!

Чи доведеться нарахувати компенсуючі ПДВ-зобов'язання?

Найцікавіший висновок ДПС стосується частини обладнання, яку оплачує третя особа (ЮНІСЕФ). Оскільки саме підприємство за цю частину обладнання коштів постачальнику не платило, контролери наполягають: підприємство зобов'язане компенсувати створений податковий кредит. А на частину, яку оплатила держава (ПДВ) – податок нараховувати не потрібно.

Як це працює на практиці?

У тому ж звітному періоді, коли у підприємства виникає право на податковий кредит,  на вартість обладнання без ПДВ, що оплачується донором, підприємство зобов’язане нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ. І не пізніше останнього дня такого періоду потрібно скласти зведену податкову накладну за п. 198.5 ПКУ (як правило, з типом причини 13, докладніше про це тут). 

Фактично для частини вартості обладнання від ЮНІСЕФ результат для підприємства буде «нульовим» (податковий кредит перекриється компенсуючим податковим зобов'язанням).

Висновки та рекомендації

За звичайних обставин, якщо першою подією є відвантаження обладнання, постачальник мав би скласти одну податкову накладну на підприємство (фактичного отримувача обладнання) на всю суму постачання. Часткова оплата різними особами (ЮНІСЕФ + підприємство) не вимагає кількох ПН на одну операцію постачання. Окремі платежі після відвантаження не створюють нових подій для додаткових ПН.

Натомість у нашій ситуації фігурують бюджетні кошти. Мабуть саме через поєднання двох різних джерел оплати постачальник, на думку ДПС, не може скласти одну спільну податкову накладну.

На кого складається ПН? На покупця-отримувача (підприємство), незалежно від того, що частину коштів (без ПДВ) сплачує ЮНІСЕФ, а ПДВ – підприємство. Оплата третьою особою не змінює отримувача для цілей ПДВ.

Ідея не нова. Податківці неодноразово наголошували, що у так званих тристоронніх договорах ПН слід оформляти на безпосереднього отримувача товарів. ДПС підтвердила, що Підприємство має право на податковий кредит на підставі складених на його ім’я ПН. Факт оплати частини ціни товару третьою особою не позбавляє права на ПК.

Щодо обов’язку нарахувати податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ, то ДПС підтвердила його наявність. Зазвичай пояснення просте – «оскільки підприємством відповідна вартість обладнання та сума ПДВ, нарахована виходячи з такої вартості, постачальнику фактично не сплачувалася». В цьому випадку ПДВ сплачував саме покупець (підприємство), хоч і за рахунок коштів, отриманих від держави. Однак податківці не відмовляються від ідеї донарахування компенсуючого ПДВ.

У п. 198.5 ПКУ прямо не передбачено такої підстави для нарахування компенсуючого ПДВ. Однак податківці вже давно наполягають саме на такому розвитку подій. Отже, як бачимо, з точки зору ПДВ, подібні розрахунки не вигідні ані особі, котра оплачує кошти, ані безпосередньому отримувачу товарів. Вони обоє залишаються без податкового кредиту.

Де почитати більше про ПДВ та тристоронні договори?

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до повного тексту цієї статті без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату , вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.

Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «ПДВ»