- Що ДПС вказала у своїй ІПС?
- Чи права ДПС, надаючи таку відповідь?
- А як же «воєнна» податкова пільга?
- Які наслідки з ПДВ у комісіонера?
- Які практичні наслідки для комітента?
- Що почитати додатково про податкові наслідки знищення майна внаслідок обстрілу?
Коментар до ІПК ДПС від 15.09.2026 №5505/ІПК/99-00-21-03-02
Що ДПС вказала у своїй ІПС?
Дуже поширена практична ситуація: товар продається за договором комісії (ст. 1011 ЦКУ). Власник товару (комітент) доручає іншій особі (комісіонеру) продати товар. Комітент отримує з цього виручку, а комісіонер – винагороду, розмір якої встановлюється в договорі.
І цей договір має одну важливу умову: товар до моменту продажу залишається у власності комітента.
А ПКУ цю умову ігнорує: на дату відвантаження товару комісіонеру комітент-платник ПДВ повинен визнати податкове зобов’язання як при звичайному постачанні. І скласти та зареєструвати відповідну податкову накладну.
Втім, і у мирний час не завжди запланована реалізація товарів відбувалася так, як би хотілося комітенту. Зокрема, цей товар міг бути знищений пожежею. А під час війни склад комісіонера міг бути зруйнований або пошкоджений внаслідок обстрілу.
Увага!
Комісіонер, приймаючи товар від комітента, відповідає за втрату, недостачу або пошкодження такого товару (ст. 1021 ЦКУ). Якщо це відбулося за форс-мажорними обставинами, права та обов’язки сторін договору в такому випадку чітко визначаються договором.
Не виключено і те, що одна із сторін договору отримає страхове відшкодування.
Але нас зараз цікавить доля визнаного комітентом ПЗ з ПДВ. Товар знищено, він не буде проданий. Яка доля зареєстрованої на комісіонера податкової накладної?
Відкладати відповідь ДПС на останок не будемо.
Висновок ДПС:
У разі знищення (втрати) товару (в т.ч. внаслідок дії обставин непереборної сили), при передачі якого комісіонеру в межах договору комісії комітентом були нараховані податкові зобов’язання з ПДВ та складена і зареєстрована в ЄРПН відповідна податкова накладна, у комітента відсутні підстави для коригування податкових зобов’язань з ПДВ, визначені п. 192.1 ПКУ.
Відповідно, комітент позбавлений можливості сформувати розрахунок коригування до податкової накладної, складеної ним при передачі такого товару комісіонеру.
Чи права ДПС, надаючи таку відповідь?
Передача товару комісіонеру за договором комісії для цілей ПДВ вважається постачанням (перша подія за п. 187.1 ПКУ). На цю дату комітент нараховує податкові зобов’язання та складає податкову накладну. Те, що за ЦКУ право власності на товар залишається у комітента до моменту його реалізації кінцевому покупцю (у запиті до ДПС комітент особливо акцентував саме на цьому моменті), для ПДВ значення не має.
Вичерпний перелік підстав для складання розрахунку коригування до податкової накладної визначений п. 192.1 ПКУ. До таких підстав належать:
- будь-яка зміна суми компенсації вартості товарів або послуг (включаючи наступний перегляд цін);
- перерахунок у випадках повернення товарів або послуг особі, яка їх надала;
- повернення постачальником суми попередньої оплати.
Важливо!
У разі втрати чи знищення товару на складі комісіонера жодна з цих умов не виконується:
- повернення товару комітенту не відбувається (оскільки товар фізично втрачено/знищено);
- кошти за товар не повертаються покупцю;
- зміна суми компенсації вартості відсутня.
Отже, знищення товару після його передачі комісіонеру (навіть внаслідок військових дій / обставин непереборної сили) не є підставою для коригування за ст. 192 ПКУ.
Тому податківці праві:
- розрахунок коригування до податкової накладної не складається;
- раніше нараховані податкові зобов’язання залишаються в обліку комітента.
І це стала позиція ДПС (див. ІПК від 02.09.2026 №5240/ІПК/99-00-21-03-02 та від 03.03.2023 №484/ІПК/99-00-21-03-02-06).
А як же «воєнна» податкова пільга?
Інколи у податкових спорах платники ПДВ згадують про п. 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Але його норми зовсім про інше!
Цей пункт встановив тимчасове правило на період воєнного стану про не нарахування компенсуючих податкових зобов’язань за п. 198.5 ПКУ при знищенні/втраті товарів через форс-мажор.
От якби товар було знищено на складі комітента (власника товару) ще до його постачання, в мирний час довелося б визнавати ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ – саме через те, що цей товар не буде використано в господарській діяльності власника. У воєнний час в такій ситуації п. 198.5 ПКУ не застосовується – саме через зазначену пільгу. Про це ми розповідали тут.
А в нашій ситуації комітент вже визнав ПЗ з ПДВ при відвантаженні такого товару. У комітента товар уже був використаний в оподатковуваній операції (передачі комісіонеру). Оскільки зменшити це ПЗ ПКУ і ДПС не дозволяють, то застосовувати п. 198.5 ПКУ не потрібно і пільга за п. 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ теж не застосовується.
Які наслідки з ПДВ у комісіонера?
У поточній ІПК податківці не навели ПДВ-наслідки для комісіонера. А от як раз комісіонер, на нашу думку, може не нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ завдяки п. 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Головне, щоб у наявності були:
- первинні документи на знищений товар;
- сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини.
Документи ДСНС, поліції тощо самі по собі недостатні. Потрібен саме сертифікат ТПП, у якому зазначено, що саме було знищено внаслідок форс-мажорних обставин (обстрілу).
Натомість, як свідчить роз’яснювальна практика ДПС, якщо комісіонер не розрахувався з комітентом за знищений товар, податківці можуть поставити під сумнів право комісіонера на податковий кредит (ІПК від 02.09.2026 №5240/ІПК/99-00-21-03-02).
Але є і більш лояльні роз’яснення від податківців: в ІПК від 15.09.2026 №5503/ІПК/99-00-21-03-02 податківці дійшли до висновку, що пільга за п. 32-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ діє незалежно від того, був оплачений цей знищений товар чи ні. Тому радимо комісіонеру в такій ситуації отримати власну ІПК і діяти вже за нею.
Які практичні наслідки для комітента?
- Податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані при передачі товару, залишаються.
- Розрахунок коригування не складається і не реєструється в ЄРПН.
- У бухгалтерському обліку комітент списує товар (на підставі документів від комісіонера, сертифіката ТПП тощо) на витрати.
- Для податку на прибуток спеціальних різниць щодо такого списання ПКУ не передбачає (витрати визнаються за правилами бухобліку за умови належного документального підтвердження).
Що почитати додатково про податкові наслідки знищення майна внаслідок обстрілу?
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до повного тексту цієї статті без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
