Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Кабмін постановою від 26.04.2017 р. №341 виклав в новій редакції Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.
Порядок приведено у відповідність до законодавчих новацій, запроваджених Законом №1797. Зокрема, цим Законом було внесено низку змін до порядку адміністрування ПДВ, запроваджено механізм зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, суттєво розширено функції "Електронного кабінету платника податків", законодавчо встановлено визначення поняття "Єдиний реєстр податкових накладних" тощо.
Таким чином, Уряд забезпечив нормативно-правове регулювання реалізації Податкового кодексу стосовно механізму внесення відомостей, що містяться у податковій накладній/розрахунку коригування до ЄРПН.
Так, до Реєстру вносяться відомості щодо ПН та/або РК, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких комісією, визначеною п. 201.16 ПКУ, прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) — платником податку, крім випадків, визначених п. 9 цього Порядку
Зверніть увагу! Операційний день для реєстрації ПН та РК в ЄРПН залишиться без змін: з 0:00 до 23-ї години.
У Порядку уточнено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюватиметься їх розшифрування та проводитимуться перевірки:
- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
- чинності ЕЦП, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію ПН та/або РК, платником податку на момент складення та реєстрації таких ПН та/або РК;
- дотримання вимог, установлених п. 192.1 ПКУ;
- наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ПКУ;
- наявності суми ПДВ відповідно до п. 200-1.3 і 200-1.9 ПКУ (для ПН та/або РК, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації ПН та/або РК з такими ж реквізитами;
- відповідності ПН та/або РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ПКУ;
- дотримання вимог Законів "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами цих перевірок формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН та/або РК.
Вся процедура формування квитанції визначена пунктами 17—19 цього Порядку. Щоправда, протягом перехідного періоду, встановленого пунктом 57 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ (тобто з 1 квітня до 1 липня 2017 року), вона здійснюватиметься без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
***
Постанова №341 опублікована в "Урядовому кур'єрі" 20 травня 2017 року у №92.
