Бухгалтерський облік однорідних та ідентичних товарів
У листі від 29.06.2017 р. №873/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФСУ зазначила, що питання правомірності відображення в обліку товарів, які мають ознаки однорідних та ідентичних, однаковий код УКТ ЗЕД та ДСтУ, але найменування яких відрізняється, по одному найменуванню та однорідній групі, за своїм змістом не належить до компетенції ДФС.
Оскільки йдеться про бухгалтерський облік, то справді, на це питання має відповісти Мінфін. Свого часу фахівці редакції теж на нього відповідали тут. Проте оскільки ця консультація вже трохи застаріла, наведемо актуальні правила.
Згідно зі ст. 1 Закону про бухоблік первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Первинні документи повинні мати, зокрема, такі обов'язкові реквізити як зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції (ст. 9 Закон про бухоблік). Для придбаних та проданих товарів - це їх найменування, кількість та одиниця виміру.
Первинні документи є підставою для ведення бухгалтерського обліку. А отже, як оприбутковуватися, так і продаватися товари повинні за тією назвою (найменуванням, номенклатурою), яка зазначена в первинних документах.
Чи можлива ситуація, коли назва у первинному документі на придбання товару є іншою, ніж у первинному документі на його подальший продаж?
Основним документом, що регламентує облік товарів (як складової запасів) на підприємстві, є П(С)БО 9. У п. 7 П(С)БО 9 передбачено, що одиницею бухобліку запасів може бути не тільки їх найменування, а й однорідна група (вид)! Зверніть увагу: не група (вид) із такою самою назвою, а група (вид), до якого запаси потрапляють за своїми якісними характеристиками.
Отже, така ситуація в бухбліку можлива - товар може бути придбано під однією назвою, а оприбутковано за іншою.
Хто вирішує, у яких випадках товар обліковується за власним найменуванням, а в яких – у групі аналогічних товарів?
Відповідно до п. 1.4 Методрекомендацій №2 в цілях організації бухобліку запасів розпорядчим документом, затвердженим власником підприємства, визначаються:
- правила документообігу і технологія обробки облікової інформації;
- порядок контролю за рухом запасів і відповідальність посадових осіб;
- порядок аналітичного обліку запасів;
- одиниця натурального виміру запасів для кожної одиниці бухобліку.
Отже, потрібно створити розпорядчий документ (наприклад, наказ у вигляді таблиці відповідності найменувань товару як додаток до наказу про облікову політику), в якому відобразити та об'єднати в однорідні групи отримані від постачальників товари з різними найменуваннями.
Цей документ, затверджений керівником підприємства, і буде підставою для присвоєння власних найменувань товарам, придбаним у постачальника (про що також варто видавати за кожним таким перейменуванням окремий документ – не обов’язково наказ, бо він на підприємстві вже буде, а бухгалтерську довідку, акт тощо), та підтверджуватиме відповідність товару, найменування якого вказане у прибуткових документах від постачальників, та найменування, зазначеного у видаткових документах.
Номенклатура однорідних та ідентичних товарів в податкових накладних
А ось податківці до перейменування товарів при складанні податкових накладних та/або розрахунків коригування не готові. І це відчувається у зазначеному вище листі.
ДФСУ зазначає: "щодо відображення у графі 2 податкової накладної "Номенклатура товарів/послуг продавця", яку віднесено до складу обов'язкових, найменування товару, який сформовано в обліку підприємства, повідомляємо, що цей реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів, та не повинен містити інших даних".
Але при постачанні товарів, бухгалтерський облік яких ведеться за групами (видами), первинні документи (накладні, товарні та касові чеки тощо) на таке постачання будуть складені як раз за вже зміненими назвами (за «найменуванням товару, який сформовано в обліку підприємства»)! І у коментованому листі йдеться про товари українського походження, які мають ознаки однорідних та ідентичних, однаковий код УКТ ЗЕД!
То чому ж не сказати прямо - якщо ви зробили перейменування товару у власному бухобліку і маєте про це відповідні документи, не хвилюйтеся. І що в такому випадку «вхідна» і «вихідна» назва товару у податкових накладних може відрізнятися.
З кількох причин.
По-перше, як вже було зазначено, таке перейменування передбачене тільки у бухобліку, по якому податківці роз’яснень надавати не повинні.
По-друге, податківцям в обох випадках добре: немає розбіжностей – простіше контролювати реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, є розбіжності – є більше приводів для застосування штрафів при перевірках (а тут ще обидві сторони можуть постраждати - постачальник за неправильно складені ПН/РК, а покупець втратити податковий кредит з ПДВ).
По-третє. Таке запитання дуже часто задають платники ПДВ, які бухоблік товарів за однорідними групами (видами) не ведуть. Вони складають податкові накладні за щоденними підсумками операцій і мають велику кількість назв товарів з однаковими кодами УКТ ЗЕД. І ось їм податківці дозволяють (хоча Порядком №1307 це не передбачено) ці товари у графі 2 податкової накладної групувати!
Як зазначено на ресурсі «ЗІР» (а зараз і в листі від 02.06.2017 р. №450/ІПК/28-10-01-03-11), фіскальний звітний чек (Z-звіт) містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним запрограмованим кодом товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості. Тому платник податку може згруповувати в податковій накладній в графі «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД/коду послуги згідно з ДКПП.
Але прикладів, як має виглядати така податкова накладна, що саме потрібно зазначити у її графі 2, податківці не наводять. Тому, тим, хто бажає цим дозволом скористатися, радимо звернутися до органу ДФС за місцем обліку і отримати в межах індивідуальної податкової консультації відповідь на це питання.