Коментар до індивідуальної консультації від 16.04.2018 р. №1611/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Мотиваційні та стимулюючі виплати – коли вони виникають?
Перш, ніж оподатковувати виплати, слід їх правильно класифікувати. З цього і починають податківці у коментованій ІПК.
Адже об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пп. «а» та «б» п. 185.1 ПКУ). Місце постачання послуг визначаємо відповідно до ст. 186 ПКУ.
При цьому, постачання послуг – це будь-яке постачання, крім постачання товарів. Тобто з метою оподаткування все, що не є товаром, то є послугою (пп. 14.1.185 ПКУ). Зокрема:
- будь-яка операція, що не є постачанням товарів;
- операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи;
- надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності;
- надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), які сплачуються виробником (постачальником продукції) на користь дилерів (покупців) за досягнення певних економічних показників, про які йдеться в коментованій ІПК, спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг). Тому такі виплати класифікуються податківцями як оплата маркетингових послуг дилерів (відповідно до пп. 14.1.108 ПКУ).
Оподаткування ПДВ маркетингових послуг
Отже, у дилера (покупця) при отриманні від виробника (продавця) винагороди в грошовій формі (мотиваційних виплат) у зв’язку з досягненням відповідних показників виникають податкові зобов'язання з ПДВ на суму отриманої винагороди, якщо він надав виробнику маркетингову послугу.
Як вказують податківці в коментованій ІПК, базою оподаткування ПДВ, відповідно до п. 188.1 ПКУ, у цьому випадку буде сума отриманої винагороди (сума мотиваційних виплат).
Звертаємо увагу на те, що слова «отримана винагорода» не слід розуміти в буквальному сенсі як фактично отримані кошти на поточний рахунок або в касу. Зобов’язання з ПДВ тут виникають за загальним правилом (п. 187.1 ПКУ):
- або на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання маркетингових послуг платником ПДВ-дилером;
- або на дату отримання грошових коштів від постачальника товарів (який тут є замовником послуг) – залежно від того, яка подія сталася раніше.
Податкова накладна на маркетингові послуги складається за загальними правилами, без особливостей, згідно з Порядком №1307.
Документальне оформлення маркетингових послуг
Наприкінці своєї консультації податківці вказують на те, що факт постачання маркетингових послуг слід оформити документально. А от як це зробити – з цим питанням вони порадили звернутися до Мінфіну.
Втім, раніше податківці на це питання вже відповідали й самі. За їхнім роз’ясненням, підтвердженням зв’язку витрат на маркетингові послуги з господарською діяльністю суб’єкта господарювання можуть бути такі документи:
- наказ по підприємству, в якому потрібно обґрунтувати необхідність проведення таких маркетингових досліджень (наприклад, у зв’язку з виходом на ринок нового виду продукції), зазначивши період їх проведення, територію, назву виду продукції, категорію потенційних споживачів тощо. Водночас разом з наказом можна розробити план заходів з розповсюдження такого виду продукції, в якому передбачити укладення договору на проведення маркетингових досліджень;
- договір на проведення маркетингових досліджень, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства. У договорі слід передбачити умову про те, що результат маркетингових досліджень оформляється актом приймання-передачі послуг та письмовим звітом.
Підтвердженням фактичного отримання маркетингових послуг можуть бути, зокрема, але не виключно, такі документи:
- акт приймання-передачі послуг або інший документ, що підтверджує фактичне надання таких послуг;
- звіт про проведення маркетингових досліджень, у якому мають бути викладені результати таких досліджень і надані рекомендації замовнику.