Коментар до листа ДФСУ від 23.07.2018 р. №3237/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Суть ситуації, що розглядається в коментованому листі, полягає в наступному:
- товариство–платник ПДВ придбало нерухоме майно у квітні 2018 року у платника ПДВ, відповідно вартість майна включає ПДВ;
- продавець майна так і не зареєстрував податкову накладну на таке майно, внаслідок чого товариство не включило суму ПДВ до податкового кредиту;
- зараз товариство бажає перейти на сплату єдиного податку за ставкою 5% від доходу, що спричиняє анулювання реєстрації такого товариства як платника ПДВ на підставі пп. «в» п. 184.1 ПКУ.
У зв'язку з таким переходом виникає питання: чи потрібно нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до п. 184.7 ПКУ, враховуючи той факт, що податкову накладну від постачальника не отримано і податковий кредит не визнавався?
Що говорить ПКУ?
Відповідно до п. 184.7 ПКУ, якщо необоротні активи, суми ПДВ за якими були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання за такими необоротними активами, виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів.
Усі останні зміни з ПДВ –
у вашій поштовій скриньці!
Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите
ПідписатисьХочете подивитись, як це виглядає?
Звертаємо увагу на те, що в цьому пункті немає вимоги щодо складання та реєстрації податкової накладної. Не говорять про це і автори коментованої ІПК, вони наголошують лише на необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, які потрібно включити в останню декларацію з ПДВ, що подається за підсумками останнього звітного періоду. Втім, вимога скласти і зареєструвати податкову накладну за фактом визнання ПЗ з ПДВ встановлена іншою нормою ПКУ – п. 201.1.
Що говорить ДФСУ?
Податківці зазначають, що нарахування податкових зобов’язань здійснюється лише в тому випадку, якщо суми ПДВ за придбаними необоротними активами були раніше включені до податкового кредиту. Якщо ж цього зроблено не було, як-от у даній ситуації, коли постачальник не зареєстрував податкову накладну, то покупцю не потрібно нараховувати й податкові зобов’язання з ПДВ.
Також податківці нагадали, що в даному випадку товариство може подати скаргу на постачальника, який не зареєстрував податкову накладну. Оскільки Товариство переходить на сплату єдиного податку за ставкою 5%, воно може подати таку скаргу лише у складі своєї останньої декларації з ПДВ – за формою додатка 8 до декларації. Право на податковий кредит від цього не з’явиться, але у податківців буде підстава для позапланової перевірки постачальника протягом 90 к.д. з дати надходження скарги – п. 201.10 ПКУ.
Бухгалтерський облік невикористаного податкового кредиту
Суму ПДВ, що мала потрапити до податкового кредиту і була проведена в обліку на дату першої події при придбанні необоротного активу, товариству внаслідок анулювання статусу платника ПДВ слід списати.
Якщо перша подія - це отримання необоротного активу, то податковий кредит з ПДВ відображався за дебетом субрахунку 644 (аналітичний рахунок «Податковий кредит непідтверджений») та за кредитом субрахунку Кт 631.
А якщо першою подією була оплата, то сума ПДВ була проведена тільки за субрахунком 644 – Дт 644 (аналітичний рахунок «Податковий кредит непідтверджений») Кт 644 (податковий кредит з ПДВ).
Тепер цей ПДВ слід списати до складу витрат - за дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» у кореспонденції з кредитом субрахунку 644 «Податковий кредит», аналітичний рахунок «Податковий кредит непідтверджений» (п. 8 Інструкції №141).
При цьому зробити таке проведення треба на дату анулювання реєстрації платника ПДВ, тобто на дату, коли він стає платником єдиного податку. Отже, на об’єкт оподаткування податком на прибуток визнання таких витрат жодним чином не вплине.