Коментар до ІПК ДФСУ від 30.11.2018 р. №5063/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Суть проблеми втраченого реєстраційного ліміту
Проблему втрати ліміту через показник ∑Перевищ, який виникає внаслідок реєстрації і подальшого «сторнування» зайвої податкової накладної, ми розглядали тут.
Наразі коротко нагадаємо, що у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН, платник податку відповідно до п. 192.1 ПКУ з метою виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, може скласти розрахунок коригування до неї. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.
При цьому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в такій податковій накладній (не підтвердженій первинними документами) і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ.
Як податківці виправили цю проблему?
З внесенням змін до форми ПН та РК, які набрали чинності з 01.12.2018 р. (про ПН читайте тут, а про РК тут) дана проблема була вирішена. Проте, на жаль, лише частково. Чому «частково»? Тому що фактично проблему було вирішено лише для ситуацій реєстрації двох (або декількох) однакових ПН на одну операцію. А проблема втраченого ліміту для податкових накладних, які було взагалі складено без факту постачання, залишається актуальною.
Зокрема у п. 24 Порядку №1307 (із змінами, що набрали чинності з 01.12.2018 р.) передбачено порядок складання РК до зайвої податкової накладної. Але він застосовується лише у разі реєстрації в ЄРПН двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг.
У верхній лівій частині такого розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини 20, при цьому позначка «Х» не проставляється.
У заголовній частині розрахунку коригування у полі «до податкової накладної» зазначаються дата і номер податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна.
В інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної» розрахунку коригування зазначаються дані щодо податкової накладної, правильно складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, якщо РК до зайвої ПН складається після 01.12.2018 р., то поле «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна» не заповнюється.
Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем), який був зазначений у податковій накладній, що коригується, крім випадків, передбачених Порядком №1307.
Але податківці наголошують: наведені норми п. 24 Порядку №1307 не застосовуються у разі складання розрахунків коригування до податкових накладних, що були складені без факту здійснення господарської операції.
Такі розрахунки коригування, як говорять податківці, складаються у звичайному порядку. Тобто, скласти РК на анулювання можна (з кодом причини 103). Але ось проблему з заниженим лімітом реєстрації це не вирішить.
Відповідальність за втрату ліміту податківці покладають на платника податку (а не через те, що розрахунок показника ∑Перевищ не відповідає алгоритму викладеному в ПКУ) і зазначають, що для уникнення цього платникам податків необхідно чітко дотримуватись норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі при складанні та реєстрації в ЄРПН податкових накладних.
А якщо зайво складена накладна була вже виправлена до 01.12.2018 року?
У разі якщо до 01.12.2018 року до «зайво складеної» податкової накладної вже був складений та зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування, в результаті реєстрації якого показники такої податкової накладної виведено в «0», платник податку з метою приведення показника ∑Перевищ в СЕА ПДВ у відповідність до податкового обліку платника податку може скласти ще один «інформаційний» розрахунок коригування до такої «зайво складеної» податкової накладної.
Складання такого «інформаційного» РК має певні особливості.
В інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна» такого розрахунку коригування зазначаються дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна.
Графи з 1 по 15 розділу Б такого розрахунку коригування та рядки розділу А не заповнюються.
Розрахунок коригування, особливості складання якого визначені у цьому пункті, складається окремо до кожної податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, у тому числі до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю).