Головна Усі новини Оподаткування ПДВ

Нова форма РК: коригуємо ПН з 01.12.2018 р.

ДФСУ у листі №36942/7/99-99-15-03-02-17 роз’яснила нові правила складання ПН/РК. Про ПН ми вже розповідали в попередній статті. А зараз поговоримо про коригування її показників за допомогою РК

Свіже роз’яснення від ДФСУ

Про свіжий лист ДФСУ від 27.11.2018 р. №36942/7/99-99-15-03-02-17 ми писали тут>>

Нові правила складання податкових накладних, які діятимуть з 01.12.2018 р., ми прокоментували на прикладах тут. Тепер зробимо те саме і щодо розрахунків коригування до них.  

На початку звернемо увагу, що в коментованому листі податківці однаково встановлюють дату початку застосування нових форм як ПН, так і РК після набрання чинності змін до Порядку №1307.    

З 1 грудня 2018 року реєстрація РК в ЄРПН здійснюватиметься за формою, затвердженою Наказом №763. Тобто нову форму РК треба буде застосовувати незалежно від дати складання, яка в ній зазначається. Інакше РК не зареєструють. Ось таке роз’яснення від податківців.  

При цьому є одне виключення: РК, які були подані на реєстрацію до 01.12.2018 р. і реєстрація яких була зупинена, в подальшому (у разі прийняття відповідного рішення) реєструватимуться в ЄРПН за формою, за якою такі документи були подані до реєстрації (тобто до блокування). 

 

Зміни, які внесені до форми РК

Податківці у коментованому листі нагадують, що форму РК доповнено аналогічними реквізитами, які є в новій формі ПН, а також іншими, які містяться виключно в розрахунках коригування:

а) заголовну частину доповнено реквізитом «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» (цей реквізит передбачено і для постачальника, і для покупця);

б) запроваджено нумерацію рядків розрахунку коригування (графа 1.1). До внесення змін у розрахунку коригування вказувався лише номер за порядком рядка податкової накладної, що коригується. У зв’язку з цим графа «№з/п податкової накладної, що коригується або додається» стала обліковуватись у формі розрахунку коригування за номером 1.2;

в) для причини коригування передбачено зазначення коду причини коригування (графа 2.1) та запроваджено номер за порядком для групи коригування (графа 2.2);

г) розділ Б розрахунку коригування доповнено новою графою «Сума податку на додану вартість». У зв’язку із доповненням вказаною графою за номером 14 графа «Код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника» стала обліковуватись у формі розрахунку коригування за номером 15;

д) після розділу Б розрахунку коригування передбачено заповнення (в разі необхідності) одного або двох інформаційних полів із зазначенням даних щодо податкових накладних, які були складені два і більше разів при здійсненні однієї і тієї ж операції (далі -«зайво складені»податкові накладні) та були зареєстровані в ЄРПН, та розрахунків коригування, складених до таких податкових накладних та зареєстрованих в ЄРПН.

Про новації за пп. «а» і «г» ми вже розповідали детально у попередній статті і наводили приклади їх заповнення. Тож, розглянемо решту змін. 

 

РК: загальні правила

Перш за все, податківці наводять загальні правила складання РК: 

1) РК може бути складений та зареєстрований в ЄРПН тільки до зареєстрованої в ЄРПН ПН, з дати складання якої не минуло більше як 1095 календарних дні.

2) Змінами до Порядку №1307 встановлено порядок складання РК у зв’язку із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником (продавцем) суми попередньої оплати товарів/послуг.

У таких випадках: 

  • відповідні показники рядка ПН, що коригується (кількість або ціна, залежно від причини коригування, а також обсяг постачання та сума ПДВ), зазначаються зі знаком «-» (обнуляється (виводиться в «0») рядок ПН, який коригується);
  • за потреби додається(ються) новий(і) рядок(ки) з виправленими показниками, якому(им) присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався в ПН.

При цьому в РК в одному рядку не можуть бути одночасно зазначені показники щодо коригування кількості та коригування вартості (ціни)!

Тобто: 

  • у разі зміни кількості товарів/послуг показники з граф 6 та 7 розділу Б ПН переносяться до граф 7 та 8 та розділу Б РК. При цьому із цієї пари в розділі Б РК зі знаком «-» заповнюється тільки графа 7;
  • у разі зміни вартості (ціни) товарів/послуг показники з граф 6 та 7 розділу Б ПН переносяться до граф 9 та 10 розділу Б РК. При цьому із цієї пари в розділі Б РК зі знаком «-» заповнюється тільки графа 9.

3) Якщо РК складається у зв’язку з повним поверненням товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником (продавцем) повної суми попередньої оплати товарів/послуг, новий(і) рядок(ки) в розділі Б розрахунку коригування не додається(ються). При цьому часткове повернення товарів або часткове повернення суми попередньої оплати товарів/послуг розглядається як зміна кількості або вартості (ціни) товарів/послуг.

Зверніть увагу: при складанні РК до ПН, складеної та зареєстрованої в ЄРПН до 01.12.2018 р., графа 14 розділу Б РК «Сума податку на додану вартість» не заповнюється у тих рядках, до яких відповідні показники податкової накладної переносяться зі знаком «-» (виводяться в «0»), водночас в нових (доданих) рядках такого розрахунку коригування графа 14 розділу Б підлягає заповненню у разі наявності суми податку (графа 11 розділу Б розрахунку коригування має значення «7» або «20»)!

 

Нові показники РК: код причини та група коригування

Але це ще не все – адже в розділі Б РК передбачено новий показник «Код причини коригування». За новими правилами він зазначається у графі 2.1 розділу Б розрахунку коригування. Як пояснюють податківці, до внесення змін до Порядку № 1307 причина коригування зазначалася у текстовому вигляді (йдеться про ті причини, які податківці вимагали зазначати в РК з березня 2018 року, без їх офіційного затвердження). Про них ми писали тут та тут>>

Зараз ДФСУ визначає умовні коди причин коригування, які платники податку зазначають у графі 2.1 розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до Кодексу.

Перелік кодів причин коригування, які можуть бути зазначені у графі 2.1 розділу Б розрахунку коригування «Код причини», та їх значення наведено в таблиці 1 та розміщено на офіційному веб-порталі ДФС>>

Наведені вони і в коментованому листі (див. Таблицю). 

Таблиця 1

Умовний код

Назва умовного коду причини коригування

101

Зміна ціни

102

Зміна кількості

103

Повернення товару або авансових платежів

104

Зміна номенклатури

201

Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу

202

Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу

203

Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до 11 (останнього) абзацу пункту 201.4 статті 201 розділу V Кодексу

301

Виправлення помилки (пункт 24 Порядку заповнення податкової накладної)

302

Усунення неоднозначностей

303

Зменшення обсягу при нульовій кількості

304

Зменшення кількості при нульовому обсягу

Причина коригування зазначається у розділі Б РК виключно шляхом внесення до графи 2.1 відповідного умовного коду з довідника, розміщеного на офіційному веб-порталі ДФС. Заповнення причини коригування у текстовому вигляді або шляхом зазначення будь-яких інших цифр, знаків чи символів не допускається.

І ще одне – і це важливе роз’яснення, адже в змінах до Порядку № 1307 про них ані слова. У розділі Б РК передбачено новий показник «Група коригування», який вказується у графі 2.2. Як саме його заповнювати, пояснюють податківці в коментованому листі. 

В усіх рядках РК, пов’язаних з коригуванням одного рядка ПН (рядок, в якому зі знаком «-» зазначено відповідні показники ПН, що коригується, та за наявності новий(і) рядок(ки) з виправленими показниками, що його замінює(ють)), у графі 2.1 зазначається однаковий код причини коригування. Одночасно усім таким рядкам присвоюється один номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 розділу Б – він має назву «№з/п групи коригування».

Зауважимо від себе, що нумерацію груп коригування встановлює сам постачальник, який складає РК. 

Кількість груп коригування у РК обмежується лише кількістю рядків у розділі Б розрахунку коригування, призначених для заповнення відповідних показників (загальна кількість рядків у розділі Б розрахунку коригування не може перевищувати 9999).

На практиці в РК одночасно може бути зазначено кілька різних причин коригування (наприклад, одночасна зміна кількості одного товару, повернення другого товару та перегляд ціни на третій товар тощо)в межах першого типу причин коригування (коди причин 101 – 104).

У такому випадку в одному РК кожній наступній групі коригування присвоюється окремий наступний порядковий номер. Це правило працює і в тому випадку, коли причини коригування співпадають (наприклад, змінюється кількість двох різних товарів).

 

Приклад від податківців

У податковій накладній, зареєстрованій в ЄРПН та виданій платнику податку, заповнено чотири рядки з різними видами (номенклатурою) товару. Відбувається повернення товару, вказаного у другому рядку податкової накладної (Товар 2), та зміна номенклатури товарів, що вказані в третьому та четвертому рядках податкової накладної (Товар 3 та Товар 4). При цьому Товар 3 замінюється на Товар 5, а Товар 4 замінюється на два нові товари: Товар 6 та Товар 7.

У цьому випадку розділ Б розрахунку коригування до такої податкової накладної заповнюється таким чином:

Усі останні зміни з ПДВ
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

1) повернення товару, вказаного у другому рядку податкової накладної (Товар 2):

  • у рядку 1 розділу Б розрахунку коригування у графі 1.1 вказується 1, у графі 1.2 зазначається номер рядка 2 податкової накладної, який коригується (виводиться в «0») у зв’язку з поверненням Товару 2, у графі 2.1 зазначається код причини 103, у графі 2.2 зазначається номер за порядком групи коригування 1;

2) зміна номенклатури товару, вказаного в третьому рядку податкової накладної (Товар 3 замінюється на Товар 5):

а) у рядку 2 розділу Б розрахунку коригування у графі 1.1 вказується 2, у графі 1.2 зазначається номер рядка 3 податкової накладної, який коригується (виводиться в «0») у зв’язку із зміною номенклатури Товару 3, у графі 2.1 зазначається код причини 104, у графі 2.2 зазначається номер за порядком групи коригування 2;

б) у рядку 3 розділу Б розрахунку коригування у графі 1.1 вказується 3, у графі 1.2 зазначається новий (доданий) номер рядка 5, в якому зазначається інформація про Товар 5, який додається внаслідок заміни Товару 3 на Товар 5; у графі 2.1 зазначається код причини 104, у графі 2.2 зазначається номер за порядком групи коригування 2;

3) зміна номенклатури товару, вказаного в четвертому рядку податкової накладної (Товар 4 замінюється на Товари 6 та 7):

а) у рядку 4 розділу Б розрахунку коригування у графі 1.1 вказується 4, у графі 1.2 зазначається номер рядка 4 податкової накладної, який коригується (виводиться в «0») у зв’язку із зміною номенклатури Товару 4, у графі 2.1 зазначається код причини 104, у графі 2.2 зазначається номер за порядком групи коригування 3;

б) у рядку 5 розділу Б розрахунку коригування у графі 1.1 вказується 5, у графі 1.2 зазначається новий (доданий) номер рядка 6, в якому зазначається інформація про Товар 6, який додається внаслідок заміни Товару 4 на Товар 6; у графі 2.1 зазначається код причини 104, у графі 2.2 зазначається номер за порядком групи коригування 3;

в) у рядку 6 розділу Б розрахунку коригування у графі 1.1 вказується 6, у графі 1.2 зазначається новий (доданий) номер рядка 7, в якому зазначається інформація про Товар 7, який додається внаслідок заміни Товару 4 на Товар 7; у графі 2.1 зазначається код причини 104, у графі 2.2 зазначається номер за порядком групи коригування 3.

Приклад заповнення граф 1.1 – 2.2 розділу Б розрахунку коригування

№  з/п

№ з/п рядка податкової накладної, що коригується або додається

Причина коригування

Примітка

код причини

№ з/п групи коригування

1.1

1.2

2.1

2.2

1

2

103

1

Показники обсягу постачання зі знаком «-»

2

3

104

2

Показники обсягу постачання зі знаком «-»

3

5

104

2

Показники обсягу постачання зі знаком «+»

4

4

104

3

Показники обсягу постачання зі знаком «-»

5

6

104

3

Показники обсягу постачання зі знаком «+»

6

7

104

3

Показники обсягу постачання зі знаком «+»

А ось як це вигладатиме у повному варіанті – цей приклад ми вже розробили самостійно. 

 

Приклад 1. Юрособа – платник ПДВ продає товар фізособі- платникові ПДВ. В такому випадку продавець зазначає в ПН:

- власні податкові дані: ІПН і податковий номер (ЄДРПОУ);

- податкові дані покупця: ІПН і податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичних осіб). 

Приклад подібної ПН ми наводили у попередній статті (до Прикладу 1). Але в ньому був лише один вид товару, а податківці наводять роз’яснення до ПН, у якій таких товарів чотири. 

Далі відбувається наступне: 

  • повне повернення товару, вказаного у другому рядку ПН (Товар 2), 
  • зміна номенклатури товарів, що вказані в третьому та четвертому рядках податкової накладної (Товар 3 та Товар 4). При цьому Товар 3 замінюється на Товар 5, а Товар 4 замінюється на два нові товари: Товар 6 та Товар 7.

Ось як виглядатиме РК, складений у грудні 2018 року за новою формою та правилами (зразок).

Наведені правила можна застосовувати майже до кожного РК, але із урахуванням особливостей, які ми наводимо нижче. 

Поле податкової накладної «Зведена податкова накладна» та поле розрахунку коригування «До зведеної податкової накладної».

Про новий реквізит зведених ПН – код ознаки ми розповідали у попередній статті. А ось як цей реквізит слід заповнювати у РК. 

У коментованому листі податківці зазначають: 

  • у РК, складених починаючи з 01.12.2018 р. до ПН,зареєстрованих в ЄРПН до 01.12.2018 р., у полі «До зведеної податкової накладної» замість позначки «Х», яка вказана в ПН, вказується відповідний код ознаки (позначка «Х» не проставляється); 
  • у РК, складених до ПН,зареєстрованих в ЄРПН починаючи з 01.12.2018 р., код ознаки, що вказується у полі «До зведеної податкової накладної», має відповідати коду ознаки «Зведена податкова накладна», який вказано у зведеній ПН, до якої складається РК.

 

Поле «Складена на операції, звільнені від оподаткування»

У верхній лівій частині ПН /РК  у полі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» проставляється позначка «Без ПДВ». У разі заповнення цього поля у графі 8 розділу Б табличної частини ПН вказується код ставки «903» та в обов’язковому порядку заповнюється графа 9 «Код пільги».

У РК, складених до ПН,у яких було заповнено поле «Складена на операції, звільнені від оподаткування», це поле також має бути заповнене . У разі заповнення цього поля у графі 11 розділу Б розрахунку коригування вказується код ставки «903» та в обов’язковому порядку заповнюється графа 12 «Код пільги».

 

Поле «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини»

Як ми зазначали у попередній статті, в полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» при складанні податкових накладних вказується позначка «X» та зазначається тип причини (значення від «01» до «15»; для податкових накладних, складених до 01.03.2017 р., такі значення можуть бути від «01» до «17»).

У РК, складених до ПН, у яких було заповнено поле «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини», це поле також має бути заповнене. А тип причини повинен відповідати типу причини, що був зазначений у такій ПН, незалежно від дати її складання (до 01.03.2017 р. чи після).

 

Приклад 2. У розрахунку коригування, складеному до податкової накладної від 20.01.2017 р., яка має тип причини «16», також має бути вказано тип причини «16», незважаючи на його відсутність в переліку типів причин,який діятиме на момент складання РК після 01.12.2018. 

 

Складання РК у разі виправлення помилок в реквізитах заголовної частини ПН (крім ІПН покупця)

Як роз’яснюють податківці, і після 01.12.2018 р. дата складання податкової накладної та її порядковий номер виправленню не підлягають. А отже, постачальникам і далі доведеться застосовувати в разі такої помилки алгоритм, який ми наводили тут>>

Щодо інших помилок в заголовній частині ПН (крім ІПН покупця) постачальник (продавець) складає РК, у якому всі правильно заповнені реквізити ПН повторюються, а реквізит, у якому допущено помилку, заповнюється без помилок. Такий РК складається на дату виявлення такої помилки (по суті – тоді, коли її було виявлено).

Але, як роз’яснюють податківці, у такому РК розділи А та Б не заповнюються (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються). Отже, слова «всі реквізити» стосуються лише заголовної частини і прикінцевої частини РК. 

Такий розрахунок коригування реєструється в ЄРПН постачальником (продавцем).

 

Складання РК у разі виправлення помилок в ІПН покупця

 Постачальник (продавець) повинен скласти такий РК з урахуванням таких особливостей:

  • у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку в ІПН покупця;
  • у заголовній частині розрахунку коригування зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилковим ІПН;
  • у розділі Б зазначаються зі знаком «-» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ). 

Тобто, спочатку відбувається анулювання ПН, складеної з такою помилкою. При цьому використовується схема повного повернення товарів або передоплати. Ми її розглядали у Прикладі 1 (в Зразку до нього див. рядок 1 РК). 

Далі податківці роз’яснюють, що такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, якому належить ІПН, що помилково був зазначений у полі «ІПН покупця» податкової накладної. Це вірно, але лише для випадку, якщо покупець є платником ПДВ. Якщо ж ні і ІПН покупця зазначався умовно (або там наведені власні дані того платника, який складав цю ПН), то реєструвати такий РК має та особа, яка його складала.  

Одночасно постачальник(продавець) повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН нову податкову накладну з урахуванням таких особливостей:

  1. реквізити заголовної частини податкової накладної зазначаються без помилок, тобто у полі «ІПН покупця» має бути вказаний правильний ІПН отримувача (покупця);
  2. у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань постачальника (продавця), тобто дата складання податкової накладної з «помилковим» ІПН;
  3. такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної з «помилковим» ІПН отримувача (покупця);
  4. у розділі Б такої податкової накладної зазначається обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були вказані в податковій накладній з «помилковим»ІПН.

Нажаль, якщо помилку буде знайдено не одразу, і другу (правильну) ПН доведеться реєструвати з порушенням термінів, встановлених п. 201.10 ПКУ, штрафи в цій ситуації до постачальника застосовуються. Оскільки ст. 120-1 ПКУ не визначено винятків щодо застосування штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

 

Зайво складена ПН: складаємо РК для її анулювання

Змінами до Порядку № 1307 передбачено лише один випадок такої помилки і лише один шлях для її виправлення - у разі реєстрації в ЄРПН двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг. Цей шлях передбачає, що одна ПН (зайва) буде анульована, а друга (чи більше) ПН (правильні) – залишаться в ЄРПН.

Тобто, якщо ПН складена на операцію, якої взагалі не було (вона одна), таким шляхом її не виправити. Це зазначають в коментованому листі й самі податківці.

В цій ситуації, на нашу думку, слід йти за схемою повного повернення товарів або передоплати. Ми її розглядали у Прикладі 1 (в Зразку до нього див. рядок 1 РК).

Податківці про цей випадок говорять так: розрахунки коригування до таких податкових накладних складаються (в разі виникнення підстав) у звичайному порядку, тип причини 20 у них не зазначається, інформаційні поля «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної» та «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна», не заповнюються.

Якщо ж ПН дві та більше, алгоритм дій наступний:

 

Крок перший: аналіз

З метою такого коригування продавець (постачальник) повинен самостійно визначити, яка з кількох складених ним на одну і ту ж операцію податкових накладних є правильною, а яка (які) «зайво складеною(ними)».

При цьому слід враховувати, що один РК можна скласти лише до однієї «зайво складеної» ПН. Тобто, якщо на одну і ту ж операцію з постачання товарів/послуг складено кілька податкових накладних, такі РК складаються окремо до кожної податкової накладної, яка визначена платником як «зайво складена», у тому числі і до податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю).

 

Крок другий: складання РК

Складання розрахунку коригування до «зайво складених» податкових накладних передбачено окремо для випадків, коли розрахунки коригування до таких податкових накладних не було складено та зареєстровано в ЄРПН, та окремо для випадків, коли до «зайво складених» податкових накладних розрахунки коригування вже були складені та зареєстровані в ЄРПН до 01.12.2018 р.

Складання розрахунку коригування до «зайво складеної» податкової накладної, до якої не було складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунку коригування:

а) у верхній лівій частині розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини 20, при цьому позначка «Х» не проставляється;

б) у заголовній частині розрахунку коригування у полі «до податкової накладної» зазначаються дата і номер податкової накладної, яка визначена платником як «зайво складена» податкова накладна;

в) в розділі Б розрахунку коригування підлягають заповненню графи з 1 по 15 (крім випадків, коли таке заповнення не передбачено Порядком № 1307); графи 9 та 10 розділу Б розрахунку коригування не заповнюються;

г) відповідні показники кожного рядка «зайво складеної» податкової накладної (кількість (графа 7 розрахунку коригування), обсяг постачання (графа 13 розрахунку коригування) та сума ПДВ (графа 14 розрахунку коригування) зазначаються зі знаком «-» (показники податкової накладної виводяться в «0»);

д) якщо «зайво складена» податкова накладна зареєстрована в ЄРПН до 01.12.2018 р., графа 14 розділу Б розрахунку коригування до такої податкової накладної не заповнюється;

е) у графі 2.1 розділу Б розрахунку коригування зазначається код причини 301;

є) у першому інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної», яке знаходитьсяпід табличною частиною розрахунку коригування, зазначаються дані щодо податкової накладної, яка визначена платником як «правильна» податкова накладна;

ж) якщо на одну операцію з постачання товарів/послуг складено більше ніж дві податкові накладні, тобто «зайво складених» податкових накладних дві і більше, то в кожному із розрахунків коригування, що складаються до кожної із «зайво складених» податкових накладних, в першому інформаційному полі зазначаються дані щодо однієї і тієї ж податкової накладної, яка визначена платником як «правильна» податкова накладна;

Зверніть увагу! РК з кодом причини 301 не може бути складено до податкової накладної, яка визначена платником як «правильна» податкова накладна.

Інформація про таку «правильну» податкову накладну має бути вказана в першому інформаційному полі кожного з розрахунків коригування, що складаються до кожної з податкових накладних, визначених платником як «зайво складені». Будь-які коригування показників «правильної» податкової накладної (повернення товару, зміна ціни чи кількості) надалі здійснюються у загальному порядку;

Друге інформаційне поле «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна» одночасно з першим інформаційним полем не заповнюється.

 

Складання розрахунку коригування за умови, що до 01.12.2018 р. до «зайво складеної» податкової накладної вже був складений та зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування

У разі якщо до 01.12.2018 р. до «зайво складеної» податкової накладної вже був складений та зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування, в результаті реєстрації якого показники такої податкової накладної виведено в «0», платник податку може скласти ще один «інформаційний» розрахунок коригування до такої «зайво складеної» податкової накладної.

У такому «інформаційному» розрахунку коригування:

а) у верхній лівій частині розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини 20, при цьому позначка «Х» не проставляється;

б) у заголовній частині розрахунку коригування у полі «до податкової накладної» зазначаються дата і номер податкової накладної, яка визначена платником як «зайво складена» податкова накладна;

в) розділи А і Б «інформаційного» розрахунку коригування не заповнюються;

г) в першому інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної», яке знаходиться під табличною частиною розрахунку коригування, зазначаються дані щодо податкової накладної, яка визначена платником як «правильна» податкова накладна;

д) у другому інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, «зайво складеної» на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна», зазначаються дані щодо розрахунку коригування до податкової накладної, що був складений та зареєстрований в ЄРПН і яким показники такої податкової накладної виведено в «0».

Для чого потрібен такий «інформаційний» РК, якщо вже всі потрібні коригування в ПН були проведені? Відповідь знаходимо в ІПК ДФСУ від 30.11.2018 р. №5063/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. З неї ми дізнаємось, що основною метою введення цього поля до РК стали численні перекручення ліміту реєстрації ПН/РК в ЄРПН за рахунок зайво зареєстрованих ПН та РК. 

Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму, обчислену за формулою, встановленою п. 200-1.3 ПКУ та п. 9 Порядку №569 (далі - ліміт реєстрації). Обрахунок цього ліміту, а також складових формули, на підставі якої визначається його сума, здійснюється ДФС автоматично, відповідно до норм ПКУ.

Однією із складових зазначеної формули є загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником ПН та РК, зареєстрованих в ЄРПН (∑Перевищ).

Показник ∑Перевищ розраховується ДФС автоматично після прийняття звітності з ПДВ від платника, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника. Такий розрахунок здійснюється окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

У разі складання ПН без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення цієї помилки може скласти РК до неї. 

Здавалося б, все гаразд, усі зайві обороти в ЄРПН знімуться завдяки реєстрації такого РК. Але ні.  Адже на практиці відбувається наступне: 

  • ані зайва ПН, ані РК на її анулювання не відображаються в декларації з ПДВ, а в ЄРПН вони є;
  • насправді податківці при розрахунку ∑Перевищ  застосовують не позитивну, а будь-яку різницю між даними ЄРПН та декларацій платника. 

В результаті  ліміт реєстрації зменшується двічі - і при реєстрації зайвої ПН, і за рахунок ∑Перевищ. А збільшується лише один раз - за рахунок РК (показник ∑Перевищ, як правило, не перераховується, або ж це відбувається вже після подання декларації за звітний період, у якому такий РК зареєстрований). 

Податківці в згаданій ІПК за цю плутанину дорікають платникам ПДВ. І як панацею від подальших "непорозумінь" радять чітко дотримуватись норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі при складанні та реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Але говорять, що нове "інформаційне" поле створено, щоб вирішити врешті решт цю проблему. Ті, в кого вона виникла до 01.12.2018 р., у разі якщо тоді до "зайво складеної" податкової накладної вже був складений та зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування, в результаті реєстрації якого показники такої податкової накладної виведено в "0",  з метою приведення показника ∑Перевищ в СЕА ПДВ у відповідність можуть скласти ще один "інформаційний" розрахунок коригування до такої "зайво складеної" податкової накладної.

 

 

Крок третій: результат

У результаті такого коригування на одну операцію з постачання товарів/послуг в ЄРПН має залишитися одна ПН (далі – «правильна» податкова накладна). 

***

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Бикова Ганна
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Оподаткування / ПДВ
Теги:
Коригування , ПДВ , Податкова накладна

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Коментарі: 116

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?