Про найцікавіші зміни щодо ПДВ ми вже коротко розповідали тут, а податківці їх підсумували ось тут. Тепер поговоримо про них докладно.
Зміни порядку реєстрації/перереєстрації платником ПДВ
У суб’єктів господарювання, які тільки планують свою реєстрацію, з’явилась можливість зареєструватись платником ПДВ (в добровільному порядку) під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації ФОП.
Тобто можна буде не подавати окремої заяви про реєстрацію платником ПДВ до контролюючого органу після держреєстрації, а зазначити про таке бажання у відповідній заяві про державну реєстрацію, яку було оновлено Наказом Мін’юсту від 19.05.2020 р. №1716/5 з 01.06.2020 року.
Перебіг триденного строку їх розгляду контролюючими органами розпочинається з дати їх надходження до контролюючого органу. Правила, порядок та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих вже після здійснення держреєстрації.
Про зміни в добровільній реєстрації платником ПДВ податківці розповідали тут.
Крім того, змінились строки для подання заяви про реєстрацію платником ПДВ для вже діючих суб’єктів господарювання:
| Підстава для реєстрації | Було | З 23.05.2020 р. |
| У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним пп. «6» п. 180.1 ПКУ | Не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку | Не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку |
| У разі зміни ЄП відповідно до пп. «б» пп. 4 п. 293.8 ПКУ | Не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка ЄП, що передбачає сплату ПДВ. | Не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка ЄП, що передбачає сплату ПДВ |
Крім того, подати відповідну заяву про реєстрацію особи як платника ПДВ до контролюючого органу можна буде лише засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Тобто особисте подання такої заяви вже не передбачено!
Також зміни торкнулась і перереєстрації суб’єктів господарювання, що є платниками ПДВ. Відтепер перереєстрація у зв’язку зі зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником податку на підставі відомостей з ЄДР.
А от у разі перетворення юрособи або зміни даних про платника податку, які стосуються податкового номера платника податку і не пов’язані з його ліквідацією або реорганізацією, перереєстрація здійснюється шляхом подання платником податку відповідної заяви протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.
Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється.
Порядок анулювання реєстрації платником ПДВ
Крім реєстрації платником ПДВ, зміни торкнуться і порядку анулювання такої реєстрації.
Зокрема, анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, отриманих згідно зі ЗУ «Про державну реєстрацію» або за даними реєстру платників єдиного податку, якщо:
- щодо особи, зареєстрованої платником податку в ЄДР, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
- або до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ.
Як і раніше, контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, зобов’язаний письмово повідомити таку особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
Нові строки реєстрації зведених ПН за п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ
Для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ПКУ та п. 199.1 ПКУ встановлюється новий термін для реєстрації – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.
Нові види штрафів щодо нереєстрації ПН та РК
З 23 травня встановлено нові штрафи за невчасну реєстрацію в ЄРПН деяких ПН/РК, а саме:
- ПН/РК, складених на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ;
- ПН, складених на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;
- ПН, складених відповідно до п. 198.5 статті 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» – «г» цього пункту, та РК, складених до таких ПН;
- ПН, складених відповідно до ст. 199 ПКУ, та РК, складених до таких податкових накладних;
- ПН, складених відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ПКУ.
За порушення граничного строку реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН, на платника податку накладається штраф в розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 гривень (пп. 120-1.1 ПКУ).
Крім цього, відсутність реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН, якщо це порушення зазначене в податковому повідомленні-рішенні (ППР), складеному за результатами перевірки ДПС, тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн (пп. 120-1.2 ПКУ).
Тобто під нові штрафи за невчасну реєстрацію в ЄРПН підпадають також і ПН/РК, в яких не зазначаються суми ПДВ. В таких випадках штрафи нараховуються у відсотках до обсягу постачання, встановлених Законом №466.
Докладно про це читайте в роз’ясненні від податківців тут.
Зміни до порядку розрахунку суми ліміту для реєстрації ПН/РК
Під час розрахунку показника SПопРах з 23.05.2020 р. буде враховуватись сума коштів, вилучених та зарахованих контролюючим органом (відповідно ст. 95 ПКУ) в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку.
Відповідно пп. 200.4-1 ПКУ доповнюється новим підпунктом «ґ». За ним на рахунок у СЕА ПДВ платника зараховуються кошти, вилучені контролюючим органом відповідно до ст. 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку.
Також передбачається і право на збереження суми реєстраційного ліміту у разі скасування рішення податкового органу анулювання реєстрації платника ПДВ. Так, у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників ПДВ змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника ПДВ, сума SНакл такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).
Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників ПДВ змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату ПДВ, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених п. 184.1 ПКУ.
Квартальний звітний період для «єдинників» скасовано
Для платників ЄП 23.05.2020 р. було скасовано можливість обирати квартальний період для звітування з ПДВ.
Для тих, хто щойно перейшов на ставку ЄП, яка передбачає сплату ПДВ, їх реєстрація платниками ПДВ діє з першого числа календарного місяця, в якому буде застосовуватися така ставка ЄП.
А ось що робити зі звітністю тим платникам ЄП, які вже були зареєстровані платниками ПДВ раніше, потребує роз’яснень від податківців. А їх, на жаль, досі немає. Втім, ми за цим питанням стежимо, тож як тільки вони з’являться, обов’язково про це повідомимо.
Касовий метод для субпідрядників
До абз. 4 п. 187 ПКУ з 23.05.2020 р. внесено уточнення щодо можливості застосування касового методу визначення дати ПЗ з ПДВ (за датою оплати) за операціями з виконання підрядних будівельних робіт як підрядниками, так і субпідрядниками.
При цьому, оскільки раніше цей абзац не містив уточнення щодо можливості застосування касового методу як підрядниками, так і субпідрядниками, то податківці (зокрема, у ІПК від 01.02.2018 р. №408/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) наполягали, що таке право є лише у суб’єктів господарювання, які безпосередньо укладають договір будівельного підряду з замовником (а залучені підрядником особи визнають ПЗ з ПДВ в звичайному порядку за правилом першої події).
Зміни у визначенні бази оподаткування ПДВ
Як і передбачалось законопроектом №1210, перелік винятків, на які не поширюється обов’язок визначення бази оподаткування товарів (послуг) у розмірі, не нижче ціни придбання таких товарів (послуг), доповнився електричною енергією. За такою операцією база оподаткування не може бути нижчою за ціну, яка склалась на ринку електричної енергії.
Також у Законі №466-ІХ передбачено, що до складу договірної (контрактної) вартості додатково не буде включатись відшкодування шкоди (крім упущеної вигоди).
Змінюється і підхід до визначення бази оподаткування при експорті товарів, однак не так як було запропоновано законопроектом №1210. Згідно з доповненням п. 189.17 ПКУ базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог МКУ.
Зміни в оподаткуванні окремих операцій
Як і передбачалось законопроектом №1210, операції з передачі майна (конфіскованого майна, знахідок, майна, визнаного безхазяйним, скарбів, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майна, визначеного у ст. 184 МКУ)), що відповідно до п. 197.1.26 ПКУ були визнані як звільнені від оподаткування ПДВ, вилучені з переліку звільнених і перенесені до переліку тих, які не є об’єктом оподаткування (п. 196.1 ПКУ).
Встановлюється додаткова умова для звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт – тільки за умови, що такі послуги/роботи постачаються особою, яка безпосередньо отримує оплату їх вартості (п. 197.1.22 ПКУ).
Звільнення операцій, передбачених п. 197.1.23 ПКУ (передача приладів, обладнання, матеріалів вищим навчальним закладам або науковим організаціям) поширюватиметься на всі вищі навчальні заклади незалежно від рівня акредитації.
Звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України племінних чистопородних тварин, племінних (генетичних) ресурсів (УКТ ЗЕД 0101 10 10 00, 0102 10 10 00, 0102 10 30 00, 0103 10 00 00, 0104 10 10 00, 0511 10 00 00, 0511 99 85 10) тепер передбачається для всіх сільськогосподарських товаровиробників (раніше тільки для суб’єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ згідно зі ст. 209 ПКУ).
Також у порядку, встановленому абз. 1 п. 197.2 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання товарів/послуг на митній території України, передбачених для надання гуманітарної допомоги в Україні дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав і представництвами міжнародних організацій в Україні згідно з нормами Закону «Про гуманітарну допомогу».
Податковий кредит при імпорті і касовому методі
Якщо раніше податківці, користуючись «невизначеним становищем» тимчасової (додаткової) митної Декларації, наполягали, що права на ПК у імпортера за нею не виникає (хоча суд і не підтримував такої позиції), то згідно зі внесеними Законом №466-ІХ змінами, зокрема до п. 198.6 ПКУ, сподіваємось такої проблеми вже не виникне.
З 23.05.2020 р. згідно з п. 198.6 ПКУ не відносяться до ПК суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких ПН чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ПКУ.
Поміж тим п. 198.6 ПКУ доповнюється і новим абзацом, що стосується покупців/отримувачів, які визначають ПК з ПДВ за касовим методом. Платники ПДВ, які застосовують касовий метод (тобто ті, у кого ПЗ та ПК з ПДВ виникають на дату отримання/списання коштів), якщо оплата придбаних товарів/послуг буде здійснена ними більше ніж через 1095 календарних днів, отримують право на включення її до ПК з ПДВ у звітному період і фактичної оплати, однак не пізніше ніж через 60 к. д. з дати такої оплати.
І ще – зміни в перехідних та тимчасових положеннях
З 23.05.2020 р. скасовано п. 63 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ щодо тимчасово звільнення від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), яка мала б діяти до 31 грудня 2021 року.
Також скасовано звільнення від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, зазначених у товарних підкатегоріях 8502 31 00 00, 8541 40 90 00, 8504 40 88 00 згідно з УКТ ЗЕД (тобто, вітроенергетичних електрогенераторних установок, приладів напiвпровiдникових фоточутливих, пристроїв для заряджання акумуляторів, які відповідають таким кодам).
Але таке звільнення продовжує діяти для операцій з ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що зазначені у товарній підкатегорії 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні) до 31 грудня 2022 року.
До 1 січня 2020 року продовжується дія п. 65 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ щодо надання «безштрафної» розстрочки на сплату ПДВ при ввезені на територію України певного обладнання та комплектуючих. Крім того, цей пункт доповнюється новими кодами УКТ ЗЕД: 8517 61 00 00, 8517 62 00 00, 8517 70 90 00, 8517 70 19 90, 8507 20 80 90, 8471 41 00 00, 8471 49 00 00, 8471 70 50 00, 8504 40 30 00.
Додатково підрозділ 2 поповниться і новими пунктами 72 та 73, якими передбачено, що:
- тимчасово, до 31 грудня 2020 року, звільняються від оподаткування ПДВ вартість операції з безоплатної передачі у володіння і користування транспортних засобів товарних позицій 8702 та 8703 згідно з УКТ ЗЕД для осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю, та інших пільгових категорій населення, визначених законодавством України, за переліком, затвердженим КМУ, а також транспортні засоби спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки).
У разі порушення цільового використання таких транспортних засобів або їх відчуження на митній території України платник податків зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент безоплатної передачі таких транспортних засобів, а також сплатити пеню відповідно до закону; - у період з 1 січня 2016 року по 1 лютого 2020 року до операцій з постачання товарів/послуг на митній території України, передбачених для гуманітарної допомоги, наданої в Україні дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав і представництвами міжнародних організацій в Україні згідно із Законом «Про гуманітарну допомогу», застосовується порядок звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений п. 197.2 ПКУ.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!