Що відомо про касовий метод з ПКУ?
Відповідно до п. 187.1 ПКУ за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб’єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до пп. 14.1.266 ПКУ.
Касовий метод для потреб оподаткування згідно з розд. V ПКУ – метод податкового обліку, за яким дата виникнення ПЗ визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, до каси платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості постачених (або тих, що підлягають постачанню) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до ПК визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості постачених (або тих, що підлягають постачанню) йому товарів (послуг) (пп. 14.1.266 ПКУ).
І якщо платник обрав саме такий метод, він наприкінці декларації з ПДВ в окремому полі «Відмітка про застосування касового методу податкового обліку» ставить позначку.
Отже, такі норми ПКУ регламентують застосування касового методу. Жодних додаткових пояснень ані в ПКУ, ані в інших підзаконних нормативних актах немає. Тому розуміння цієї норми можуть бути різні.
На наш погляд, якщо платник обрав касовий метод, то він повинен застосовувати його до всіх підрядних будівельних робіт. Зазначена норма не передбачає вибірковості – що ось ми тут застосовуємо, а тут не хочемо.
Але платник, звісно, може наполягати і на вибірковості, адже прямо й однозначно про зворотне у ПКУ не сказано. Тоді для уникнення непорозумінь може бути доречним отримати ІПК з цього питання. Ми, повторимося, не бачимо можливості застосовувати касовий метод вибірково.
Як обрати касовий метод?
Дивимося відповідь на запитання в ЗІР (підкатегорія 101.06): «Яким чином платник ПДВ (підрядник та субпідрядник) може зробити вибір/відмову про застосування касового методу визначення податкових зобов’язань за операціями з виконання підрядних будівельних робіт?». Податкова відповіла, що для застосування касового методу не передбачено подання до контролюючих органів будь-яких заяв чи повідомлень щодо початку застосування касового методу. А в декларації з ПДВ починаючи зі звітного періоду, з якого платник податку почав застосовувати касовий метод, він у відповідному полі наприкінці декларації проставляє відповідну позначку.
Далі податкова пише, що про застосування касового методу платник зазначає у розпорядчому документі про облікову політику.
Якщо платник податку бажає відмовитися від застосування касового методу податкового обліку, то робить це з початку року, вносячи відповідні зміни до облікової політики підприємства. У разі відмови від застосування касового методу сума ПЗ з ПДВ платника податку збільшується на суму, нараховану на вартість товарів/послуг, постачених платником податку, але не оплачених коштами чи іншими видами компенсацій на дату переходу такого платника до звичайного режиму оподаткування.
Тут зауважимо, що в жодному нормативному документі не зазначено, що касовий метод обліку ПДВ є елементом облікової політики і це питання потрібно визначати обліковою політикою.
Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності (ст. 1 Закону про бухоблік). Але особливості нарахування ПДВ не мають жодного стосунку до облікових принципів, методів і процедур.
Облікова політика може змінюватися, тільки якщо змінюються статутні вимоги, вимоги Мінфіну або якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій чи операцій у фінзвітності підприємства (п. 9 НП(С)БО 6). І зрозуміло, що касовий метод ПДВ не має стосунку до жодної з перерахованих підстав зміни облікової політики.
Навіть якщо вважати, що це елемент облікової політики, то щодо змін такої політики читаємо норми Методрекомендацій №635: змінити облікову політику підприємство може у виняткових випадках, прямо встановлених у НП(С)БО. Перегляд облікової політики має бути обґрунтований. Облікова політика може бути змінена, як правило, з початку року (п. 3.2).
Тобто змінюється політика, як правило, з початку року. Але не обов’язково з початку року. Вона може змінюватися у будь-який час.
З наведеного випливають такі висновки.
Якщо підприємство обирає касовий метод обліку ПДВ, воно може оформити це наказом керівника підприємства. І це не наказ про зміну облікової політики, тому що, як ми визначили, до облікової політики касовий облік відношення не має.
Обрати касовий метод підприємство може з початку будь-якого місяця. І відмовитися від нього також може з будь-якого місяця.
Тобто, повторимо, якщо підприємство застосовувало правило першої події, воно може з початку будь-якого місяця перейти на касовий метод, навіть під час воєнного стану.
Запитання-відповіді
Чи потрібно касовий метод прописувати у договорі з контрагентом?
На наш погляд, потрібно. Адже цей аспект впливає на податковий облік замовника.
Чи може підприємство обрати касовий метод для виконання робіт з оплатою небюджетними коштами?
На нашу думку, так, може. Причому, вважаємо, в разі обрання такого методу навіть для робіт, які оплачуються за рахунок бюджетних коштів, стане можливим визначати ПК за касовим методом. Але для уникнення непорозумінь з цього питання може бути доречним отримати ІПК.
Касовий метод при оплаті бюджетними коштами
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом (п. 187.7 ПКУ).
Це правило визначення дати виникнення ПЗ з ПДВ у разі оплати бюджетними коштами є обов’язковим. Його не можна підмінити правилом першої події з п. 187.1 ПКУ.
Причому це правило стосується тільки ПЗ. На дату формування ПК воно не поширюється. Тож ПК визначають за правилом першої події згідно з п. 198.2 ПКУ.
Зрозуміло, що це правило не поширюється на виконані роботи, оплата яких буде небюджетними коштами. Але якщо при цьому підприємство обрало касовий метод за п. 187.1 ПКУ і виконуватиме роботи за небюджетні кошти, то як ПЗ, так і ПК слід визначати за касовим методом згідно з п. 187.1 ПКУ.
Щоправда, думка податкової служби з цього питання нам невідома. Тому для уникнення непорозумінь може бути доречним отримати ІПК.
