У Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) відбувся круглий стіл на тему «Блокування податкових накладних: корупційні ризики та шляхи їх подолання», на якому представлено дослідження щодо вказаної проблеми.
У дискусії взяли участь народні депутати, представники Ради бізнес-омбудсмена, Державної податкової служби, бізнес-асоціацій, судді та члени профільних громадських організацій. Одним із завдань Національного агентства є стратегічний аналіз корупційних ризиків у пріоритетних сферах правового регулювання, а також імплементації рекомендацій за його результатами.
«Зміна правил у таких сферах є важливим пріоритетом для НАЗК. Ми вже забезпечили аналіз в галузях будівництва, інфраструктури, закупівель в умовах воєнного стану, призначень на посади у публічному секторі, а сьогодні презентуємо результати по ще одній темі, вкрай болючій для платників ПДВ. Ситуація з блокуванням податкових накладних тривалий час турбує український бізнес, тому Національне агентство прагне об’єднати зусилля ключових стейкхолдерів для чіткої ідентифікації проблем та формування спільних рекомендацій для їх вирішення», - заявив під час круглого столу Голова НАЗК Олександр Новіков.
Фахівці Національного агентства ідентифікували, зокрема, такі корупційні ризики:
- непрозора робота системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР) на користь «ручного режиму» регулювання;
- необґрунтоване зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування;
- неврахування таблиць даних платника ПДВ;
- невиконання судових рішень щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування;
- наявність корупціогенних факторів у роботі комісій податкових органів регіонального рівня після зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.
Учасники круглого столу обговорили можливі шляхи подолання або мінімізації ідентифікованих корупційних ризиків. Зокрема, запропоновано вдосконалити систему СМКОР для унеможливлення блокування діяльності та завдання шкоди репутації доброчесного бізнесу. При цьому відповідальність платників ПДВ та надання їм статусу ризикових, на думку експертів, має наставати виключно після збору належної доказової бази. Одним із важливих кроків для вирішення проблеми є також розвиток комплаєнсу для платників податків. Адже чим більше підприємці обізнані з усіма правилами заповнення, подання та коригування податкових накладних, тим менша ймовірність зіткнутися з негативними наслідками блокування.
За підсумками обговорення напрацьовано спільні рекомендації, які можуть стати базою для вдосконалення законодавства у податковій сфері.
Наголошуємо, що в разі недотримання рекомендацій з мінімізації корупційних ризиків держава може втратити доброчесних активних платників податків через релокацію господарської діяльності за кордон.
