Коментована нами ІПК порушує питання порядку відшкодування ПДВ за результатами перевірки, які були оскаржені в суді, і платник податків отримав позитивне для себе рішення суду.
І тут потрібно надати відповідь на такі запитання:
- Про яке саме судове рішення йдеться у п. 200.15 ПКУ?
- Яким чином таке рішення подається/отримується контролюючим органом?
- Чи повинен платник податків повторно подавати дод. 4 до декларації з ПДВ, сума відшкодування якого підтверджена таким судовим рішенням?
Яка справа розглядалася в суді?
Отже, ТОВ звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2023, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2022 року в розмірі 119 222 грн та нараховано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 11 922,20 грн.
Підставою для визнання податковим органом завищення сум відшкодування ПДВ були висновки про те, що у порушення пп. 69.1-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ ТОВ не підтверджено суму, задекларовану в декларації з ПДВ за червень 2022 року. Так, фактично ТОВ було здійснено передоплату у лютому 2022 року, але податкову накладну було зареєстровано лише у липні 2022 року. Таким чином, на думку податкових органів, ТОВ повинно відобразити господарську операцію або у декларації за лютий 2022 р. згідно з первинним документом (перша подія – перерахування коштів), або у декларації за липень 2022 р. (місяць реєстрації ПН в ЄРПН). Враховуючи те, що у червні 2022 року відсутні господарські операції, у ТОВ не підтверджено суму від’ємного значення, що була заявлена до відшкодування у жовтні 2022 року. Оскільки періодом виникнення від’ємного значення, заявленого платником податків до відшкодування у жовтні 2022 року, є червень 2022 року, то ТОВ порушено норми пп. 14.1.18 та п. 200.1 ПКУ.
Проте ТОВ вказує на те, що формування податкового кредиту здійснено на підставі первинних документів, як передбачено п. 32-2 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Інші положення ПК України не містять жодних обмежень щодо застосування п. 32-2. Також контрагент ТОВ в умовах воєнного стану дотримався граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а тому зазначення суми ПДВ у декларації за червень 2022 року не може впливати на право ТОВ на включення сум ПДВ до складу ПК.
Суди першої та апеляційної інстанцій цілком погодились із платником податків.
Суди наголосили, що, справді, за договором купівлі-продажу від 31.01.2022 ТОВ сплатило 03.02.2022 повну суму за придбаний товар з ПДВ.
Важливо! В акті перевірки жодних висновків щодо безтоварності операції з придбання товару та технічного обладнання до нього, неповноти оплати за товар, претензій якості первинних бухгалтерських документів, що підтверджують госпоперацію, перевіряльники не зазначили.
Водночас податкову накладну 03.02.2022 не було зареєстровано в ЄРПН, тож у лютому 2022 року ТОВ не мало права включати до ПК суму ПДВ, сплачену в ціні товару за договором купівлі-продажу від 31.01.2022. У податкових деклараціях з ПДВ за лютий – травень 2022 р. не були відображені суми ПДВ щодо господарської операції за першою подією – за фактом оплати 03.02.2022. Податковий кредит за операціями у лютому 2022 року не формувався.
Проте суд врахував такі зміни до ПКУ після 24.02.2022, а саме:
1) 27.05.2022, тобто після подання податкових декларацій підприємством, набрав чинності Закон №2260, яким відповідно до п. 32-2 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано ПН/РК, платники податку включають до складу ПК звітного (податкового) періоду суми ПДВ, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону про бухоблік.
Отже, лише з 27.05.2022 у ТОВ виникла можливість включити до складу звітного податкового періоду суми ПДВ, сплачені у лютому 2022 року на підставі наявних первинних (розрахункових) документів без зареєстрованої ПН в ЄРПН;
2) цим самим Законом №2260 підрозд. 10 розд. XX ПКУ доповнено пп. 69.1-1, відповідно до якого платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, зобов’язані зареєструвати ПН/РК в ЄРПН, складені за операціями з постачання товарів/послуг, здійсненими протягом лютого – травня 2022 року, до 15.07.2022 (не пізніше 14.07.2022).
Отже, 13.07.2022 контрагентом зареєстровано ПН в ЄРПН за операцією лютого 2022 року на суму 119 222, 00 грн.
Крім того, суди наголосили, що податкові зобов’язання у жовтні 2022 року ТОВ не декларувались (відсутні), заниження або завищення ним податкових зобов’язань за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 податковим органом не встановлено, про що свідчить зміст акта перевірки.
А щодо податкової звітності, то за період з лютого по червень 2022 року показники декларацій з ПДВ є незмінними, а також взагалі не впливають та не змінюють показники розміру бюджетного відшкодування ПДВ у декларації за жовтень 2022 року, зокрема й щодо оплати товару 03.02.2022.
Таким чином, невідображення господарської операції у лютому 2022 року чи липні 2022 року не може вказувати на завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2022 р.
Крім того, ухвалою від 19.12.2023 у справі №480/1832/23 ВС не прийняв скаргу податкового органу та відмовив у відкритті касаційного провадження.
Порядок відшкодування ПДВ за судовим рішенням
Відповідне рішення суду апеляційної інстанції набрало законної сили 08.11.2023 та надсилається сторонам, які мають електронний кабінет в ЄСІТС, в електронній формі протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі, а в разі відсутності електронного кабінету – рекомендованим листом з повідомленням про вручення. (відповідні строки прописано у ст. 251 КАСУ).
Нагадаємо, що контролюючі органи для участі в адміністративному процесі вже повинні мати свої електронні кабінети в ЄСІТС до 18.10.2023. А оскільки рішення апеляційного суду було складено у повному обсязі 10.11.2023, то максимум 14.11.2023 (11 та 12 листопада – вихідні дні) податковий орган мав отримати рішення, яке набрало законної сили, в електронному кабінеті ЄСІТС.
Нагадаємо, що відповідно до п. 200.15 ПКУ після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов’язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДПС на наступний робочий день після виникнення такого випадку (п. 6 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затв. Постановою КМУ від 25.01.2017 №26).
Отже, йдеться про рішення суду, що набрало законної сили, яке отримується податковим органом протягом кількох днів з дати складення рішення у повному обсязі.
У подальшому, принаймні за законом, платнику податків не потрібно вчиняти жодних дій для отримання суми, зазначеної у судовому рішенні.
Те саме підтверджують і податкові органи у коментованій ІПК:
1) Зазначена у заяві про повернення суми бюджетного відшкодування сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі з однієї із дат, які визначено п. 200.12 ПКУ, зокрема з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
Увага! У нашому випадку йдеться про дату отримання судового рішення апеляційної інстанції, яке набрало законної сили, контролюючим органом в електронному кабінеті ЄСІТС. Саме на податковий орган покладається обов’язок внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
2) ПКУ не передбачено можливості повернення сум від’ємного значення ПДВ, заявлених ним до бюджетного відшкодування, у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ, зокрема шляхом заповнення та подання до контролюючого органу Заяви.
Увага! У цьому випадку йдеться про відсутність необхідності подання платником податків повторно дод. 4 до податкової декларації з ПДВ чи будь-якої іншої заяви за результатами адміністративного чи судового оскарження, прийнятого на користь платника податків.
Про що податкові органи не згадали у коментованій нами ІПК?
Подаючи запит на коментовану ІПК, ТОВ просило надати відповідь на таке запитання: Чому для бюджетного відшкодування від’ємного значення ПДВ потрібно вказувати виключно рахунок у СЕА ПДВ? Адже саме так і проконсультували в податковому органі усно.
Проте відповідно до п. 12 Порядку №26 узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені п. 200.13 ПКУ, зокрема на рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
Отже, у додатку 4 сума бюджетного відшкодування, визначена у декларації за звітний (податковий) період (рядок 20.2 декларації) з ПДВ відповідно до ст. 200 ПКУ, відображається у сумі, що перераховується на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг із зазначенням номера рахунка (рядок 20.2.1 декларації). При цьому про рахунок СЕА ПДВ тут не йдеться. Підтверджують це і самі податківці в іншому роз’ясненні.