Южаніна у своєму Телеграм-каналі підкреслила, що у суді платникам легше знайти правду, ніж у податковій.
Такий висновок можна зробити за результатами аудиту ефективності на тему «Оскарження рішень ДПС: вплив на економічну активність платників податків», що затверджено на засіданні Рахункової палати 22 жовтня.
Період аудиту охоплював 2021–2023 роки та І півріччя 2024 року. За цей час платники оскаржили понад 44 тис. податкових рішень в адміністративному порядку, а суди розглянули майже 73 тис. таких справ. Причому результати оскарження рішень ДПС в адміністративному та судовому порядках суттєво різняться.
Якщо в адміністративному порядку лише 27% рішень (на 34,5 млрд грн) було задоволено на користь платників податків, то в судовому – 75% (на 127,5 млрд грн).
Відповідно і податкові надходження, сплачені за рішеннями судів, поступово зменшувалися: 1,3 млрд грн у 2021 р., 0,8 млрд грн – у 2022 р., 0,5 млрд грну 2023 р.
Крім того, за цей період ДПС сплачено 800 млн грн судового збору (не тільки про ефективність перевірок/доказів податкової, а й про марнотратство, про безвідповідальне витрачання коштів податковою йде мова).
Тобто більша частина роботи податківців у цьому напрямі лише шкодить платникам податків і, як наслідок, економіці, адже відволікає час і ресурси обох сторін.
«Відмова в реєстрації податкових накладних, включення платників податків до переліку ризикових, які у подальшому визнавалися судами як необґрунтовані, затримка у виконанні судових рішень щодо оскарження цих відмов негативно впливали на економічну активність платників податків. Це призвело до зниження рівня довіри до органів ДПС та правової системи загалом».
Це резюме Рахункової палати за результатами аудиту діяльності ДПС.
Впродовж 2021–2023 років та І півріччя 2024 року було зупинено реєстрацію 7,7 млн податкових накладних/розрахунків коригування на суму 144,1 млрд грн. Із цієї кількості 23,4% (на 39,2 млрд грн ПДВ) зупинено за критерієм ризиковості платника ПДВ на основі наявної у ДПС податкової інформації.
На думку аудиторів, критерій ризиковості є досить узагальненим, що надає занадто широкі дискреційні повноваження комісіям, що, своєю чергою, призводить до недостатньої обгрунтованості окремих рішень комісій центрального та регіонального рівнів.
Зокрема, суди скасовували ці рішення через:
- недоведення податковим органом підстав для застосування критерію ризиковості платника ПДВ «наявна податкова інформація»;
- неврахування наданих платниками ПДВ документів та письмових пояснень, яких було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК.
І хоча порядок зупинення реєстрації ПН/РК (Постанова КМУ 1165) постійно змінюється, нібито вдосконалюється, реальних змін на краще не відбувається.
