Суть справи. Під час проведення перевірки встановлено порушення суб’єктом господарської діяльності вимог податкового законодавства при включенні до валових витрат підприємства вартості придбаної питної бутильованої води, оскільки Перелік №994 не містить норми щодо придбання питної води для забезпечення фізіологічних потреб працівників підприємства.
Суб’єкт господарської діяльності вважає, що придбання питної бутильованої води для працівників товариства є заходом у межах охорони праці, тож ТзОВ правильно сформувало валові витрати та податковий кредит за наслідками здійснення господарських операцій з придбання цієї води.
Рішення суду. Вищий адміністративний суд України (далі — ВАСУ), підтримуючи позицію податкового органу, зазначив таке. Керуючись нормами закону, податковий орган провів виїзну позапланову перевірку ТзОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Під час її проведення встановлено безпідставне врахування при формуванні валових витрат підприємства та податкового кредиту вартості придбаної питної бутильованої води, бо такі витрати перебувають поза межами господарської діяльності, складено акт і винесено податкові повідомлення-рішення.
Не погоджуючись із донарахованими сумами за платежем з податку на прибуток, суб’єкт господарської діяльності звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позов задоволено повністю.
За результатами перегляду касаційної скарги податкового органу ВАСУ дійшов висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з огляду на таке.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону про прибуток валові витрати виробництва та обігу — це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, що здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаває (виготовляє) такий платник податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 цієї статті Закону передбачено також віднесення витрат на охорону праці до ВВ підприємства.
Згідно з частиною п’ятою ст. 19 Закону про охорону праці суми витрат з охорони праці, що належать до ВВ юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів і засобів з охорони праці, який затверджує КМУ.
Таким чином, до валових витрат підприємства належать витрати на охорону праці, включені до Переліку №994.
Зазначений Перелік не містить прямого віднесення забезпечення працівників очищеною питною водою до засобів з охорони праці.
Висновок судів попередніх інстанцій про те, що цей Перелік застосовується виключно при визначенні відповідних заходів для працівників зі шкідливими умовами праці, не відповідає змісту цього нормативно-правового акта, адже лише пункти 5, 6 Переліку визначають додаткові заходи для спеціалізованих підприємств, що, однак, не обмежує дію інших положень Переліку за колом осіб.
Слід також зазначити, що поняття охорони праці у розумінні ст. 1 Закону про охорону праці охоплює систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Тобто це певна система заходів і засобів, спрямована на збереження життя, здоров’я і працездатності людини саме у процесі трудової діяльності.
Законом №2918 воду питну визначено як воду, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом і радіологічними показниками відповідає державним стандартам і санітарному законодавству.
Фасована питна вода — це питна вода підземних джерел питного водопостачання або питна вода централізованого питного водопостачання, додатково оброблена з метою поліпшення її якості у герметичній тарі.
Одним із принципів державної політики у сфері питної води та питного водопостачання, визначених у ст. 6 Закону №2918, є гарантоване першочергове забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних і побутових потреб.
Таким чином, забезпечення людини питною водою є заходом щодо задоволення фізіологічних потреб, тимчасом як заходи та засоби з охорони праці мають вужчу спрямованість, бо спрямовані на збереження життя, здоров’я і працездатності людини саме у процесі трудової діяльності.
Враховуючи зазначене, ВАСУ за результатом перегляду у касаційному порядку справи скаргу податкового органу задовольнив, рішення судів попередніх інстанцій скасував, у задоволенні позову суб’єкту господарської діяльності відмовив повністю.