Відповідно до ст. 1 Закону України від 14.05.92 р. №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (за текстом — Закон №2343) арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) — фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду.
Порядок оплати праці арбітражного керуючого визначено ст. 31 Закону №2343, згідно з п. 10 якого оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв’язку з виконанням ним своїх обов’язків здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.
Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період з дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному ст. 31 Закону №2343. Відповідно до п. 11 цієї статті кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ.
Крім того, відповідно до п. 18 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. №318, до адміністративних витрат належать загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, у т. ч. витрати на врегулювання спорів у судових органах.
Отже, витрати на оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого (ліквідатора), що їх здійснює кредитор, можуть враховуватися у складі витрат платника податку на прибуток — кредитора у разі наявної ухвали господарського суду про призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
