Дата визнання заборгованості в іноземній валюті за отримані/відвантажені товари (роботи, послуги) з метою перерахунку курсових різниць визначається згідно з нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» (далі — П(С)БО 10). Зокрема, дебіторська заборгованість визнається активом, якщо є ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигід та може бути достовірно визначена її сума.
Відповідно до пунктів 5 та 6 П(С)БО 10 поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.
Таким чином, з метою перерахунку курсових різниць дебіторська заборгованість з розрахунків з покупцями в іноземній валюті визнається одночасно з визнанням доходу від реалізації такої продукції (товарів, робіт і послуг) та оцінюється за первісною вартістю згідно з нормами бухгалтерського обліку.
Матеріали «гарячої лінії» за участю заступника директора Департаменту — начальника Управління адміністрування податку на прибуток та податкових платежів Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПС України Наталії Хоцянівської