ДПС України в листі від 11.04.2012 р. №6438/6/15-1215 роз’яснила правила обкладення податком на прибуток супутньої продукції.
Згідно з пп. 14.1.228 статті 14 ПКУ собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг з метою розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ — це витрати, безпосередньо пов’язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, що визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, які застосовуються у частині, що не суперечить положенням цього розділу.
Склад собівартості виготовлених та реалізованих товарів (продукції власного виробництва) встановлено пунктом 138.8 статті 138 ПКУ.
При цьому, як зазначили у податковій, положеннями ПКУ не визначено терміна «супутня продукція» та не встановлено порядку визначення її собівартості.
Згідно з пп. 14.1.84 статті 14 ПКУ інші терміни з метою розділу III «Податок на прибуток підприємств» використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і національними та міжнародними положеннями (стандартами) фінансової звітності, положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Згідно з п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, яка використовується на самому підприємстві.
Порядок визначення справедливої вартості активів наведено у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств». Так, згідно з п. 4 цього Положення справедлива вартість — це сума, за якою може бути здійснено обмін активу або оплату зобов’язання внаслідок операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.
Згідно з додатком до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19 справедливою вартістю готової продукції є ціна реалізації за мінусом витрат на реалізацію та суми надбавки (прибули) виходячи з надбавки (прибутку) для аналогічної готової продукції і товарів.
Згідно з п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» готова продукція — це продукція, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу та відповідає технічним і якісним характеристикам, визначеним договором або іншим нормативно-правовим актом.
«Тобто супутня продукція належить до готової продукції, виготовленої підприємством, і її собівартість може бути визначена відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19», — йдеться у листі ДПС.
Отже, визначення собівартості супутньої продукції здійснюється виходячи з норм положень (стандартів) бухгалтерського обліку.