Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до пп. 153.2.1 ст. 153 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається за договірними цінами, але не меншими від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більш ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).
Згідно з другим абзацом пп. 153.2.6 ст. 153 ПКУ витрати, понесені у зв'язку з продажем (обміном) товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов'язаним із таким платником податку особам або за операціями з давальницькою сировиною, визнаються у розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу (обміну).
Відповідно до пп. 14.1.228 ст. 14 ПКУ собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг з метою розділу III ПКУ -- витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються у частині, яка не суперечить положенням цього розділу.
Згідно з положеннями п. 138.6 ст. 138 ПКУ собівартість придбаних та реалізованих товарів формується за ціною їх придбання з урахуванням ввізного мита та витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.
Згідно з п. 138.4 ст. 138 ПКУ витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподілений постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції у періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Отже, витратами, понесеними підприємством у зв'язку з реалізацією товарів, є витрати, які формують собівартість придбаних та реалізованих товарів, визначену згідно з положеннями п. 138.4 ст. 138 ПКУ.
Таким чином, у разі продажу товарів пов'язаним особам витрати, понесені у зв'язку з продажем таких товарів, визнаються у розмірі, що не перевищує доходів, отриманих від такого продажу. При визначенні витрат, понесених у зв'язку з продажем таких товарів, враховується лише їхня собівартість, визначена згідно з п. 138.4 ст. 138 ПКУ, без урахування інших витрат, зокрема витрат на збут таких товарів, визначених згідно з пп. 138.10.3 ст. 138 ПКУ.
