Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.
Платники податку на прибуток щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
Авансові внески сплачуються не пізніше 30 числа звітного місяця згідно наказу ДПС України від 21.12.2012 №1171.
У разі несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) такому платнику податків податкову вимогу відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ.
Також, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму авансових внесків з податку на прибуток протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, розмір якого встановлено ст. 126 ПКУ, та пені, розмір якої визначено у ст. 129 ПКУ.
Таким чином, не сплачені платником податків у встановлений строк суми авансових внесків з податку на прибуток вважаються податковим боргом.